Найбільш сильною стороною книги є, те, що в ній детально поясненний зв'язок між економічною та особистою свободою. Боуз стверджує, що ринки - це не просто механізми для купівлі та продажу товарів, а системи добровільної співпраці, в яких мільйони людей координують свою діяльність, не вимагаючи центрального керівництва. Боуз також наголошує на важливості приватної власності та верховенства права. Права власності, з його точки зору, це не просто економічні привілеї, адже саме вони забезпечують людям незалежність, необхідну для здійснення значущої свободи. Коли права власності не захищені, економічні рішення дедалі більше залежать від політичної влади. Результатом може бути концентрація як економічної, так і політичної влади — розвиток, який лібертаріанські мислителі вважають серйозною загрозою для індивідуальної автономії. Ще одним важливим аспектом книги є критика патерналізму. Боуз пропонує читачам подумати, чи повинні уряди вирішувати, що найкраще для компетентних дорослих, чи доцільніше дозволити людям робити власний вибір — навіть той, який інші вважають нерозумним. Це питання надає книзі філософського виміру, який виходить далеко за межі економіки. Воно стосується фундаментальних взаємин між людиною та державою. Однак до книги не слід ставитися як до нейтрального підручника. Боуз є переконаним прихильником лібертаріанства, і тому мета книги є чіткою - пояснення основ лібертаріанства. Читачі, які рішуче підтримують широку державу загального добробуту, економічне регулювання або державне втручання, можуть вважати деякі з аргументів книги суперечливими. Однак саме тому цю книгу варто прочитати. Серйозне занурення в політичну економію вимагає зіткнення з аргументами, які ставлять під сумнів існуючі припущення.