Social Welfare Index 2025
Поділитись
Резюме
Індекс соціального добробуту від Міжнародного Інституту Свободи показує, скільки часу в годинах та роках потрібно працювати середньостатистичному жителю країни для придбання кожного із 40 вимірюваних товарів і послуг та всього запропонованого кошику товарів і послуг.
Можливість кастомізації Індексу, оцінка впливу дій і рішень Уряду на показники Індексу робить цей інструмент корисним для академічних досліджень, оцінювання купівельної спроможності населення з урахуванням реальних доходів та цін. Індекс допоможе звичайному громадянину зрозуміти реальну економічну ситуацію, оцінити якість роботи влади у сфері ліквідації бідності, збільшення багатства, поліпшення умов для залучення капіталу, що є необхідною умовою для підвищення продуктивності праці та зростання рівня доходів населення тощо.
Індекс Соціального Добробуту максимально наближений до реального середовища, в якому живе і діє людина.
Для забезпечення власного життя, досягнення певного рівня добробуту, людина має працювати, тобто людина обмінює свій час, навички, компетенції, знання на винагороду. Завдання Індексу — вимірювання часу життя людини у різних країнах та Україні, витраченого на досягнення базового рівня матеріального комфорту, а також індикацію вільного часу для іншої діяльності та задоволення. Проаналізовані дані по більш ніж 150 країнам світу, численні наукові дослідження динаміки доходу дають змогу дійти такого висновку: рівень оплати праці підвищується, коли країна створила та підтримує стійкі правові, економічні інститути для забезпечення швидкого, довгострокового економічного зростання та розвитку, основними з яких є:
- приватна власність,
- економічна свобода,
- відкрита конкуренція,
- вільна торгівля,
- мала держава,
- солідарне, активне громадянське суспільство.
Для ліквідації бідності, підвищення рівня доступності товарів і послуг у країні з транзитною економікою головним способом є перехід у модель підприємницького зростання Мізеса-Хайєка-Шумпетера.
Країни Індексу Соціального Добробуту 2025
- Україна
- Польща
- Чехія
- Румунія
- США
- Ірландія
- Німеччина
- Білорусь
- Молдова
Оцінка добробуту: баланс роботи та вільного часу
- Якщо для купівлі одного і того ж набору товарів і послуг людині треба працювати менше, ніж рік, два або п'ять тому, це означає, що рівень її добробуту підвищився, і якість життя покращилася.
- Накопичення в країні капіталу, інтеграція в ланцюжки цінності, дерегуляція забезпечують зростання доходів та зарплат. Підтримка такого режиму протягом тривалого часу знижує навантаження рутинної роботи, збільшує шанси на творчі підходи, підвищує якість діалогу між суспільством, бізнесом і державою.
- Чим більше людина заробляє з розрахунку на годину робочого часу, тим більше вільного часу залишається у неї на сім'ю, відпочинок, освіту, розваги, хобі, подорожі тощо.
Вільний час — це цінний ресурс, який можна спрямувати на навчання, організацію та розвиток своєї підприємницької справи, підвищення ринкової вартості своїх особистих нематеріальних активів. Цей ресурс також стимулює культуру заощадження. Це найважливіший показник якості життя.
Індекс соціального добробуту 2025: результати
В Індексі соціального добробуту 2025 року експерти Міжнародного інституту свободи порівняли дев'ять країн світу. Вибір країн для Індексу зумовлений наступними чинниками.
США та Німеччина є країнами-бенчмарками, які протягом тривалого проміжку часу працювали в рамках моделі підприємницького зростання. Їх основні параметри — це верховенство права, приватна власність, економічна свобода, відкрита конкуренція, мала держава, відкрита торгівля, безумовна дія механізму «прибуток — збитки».
У США для придбання 40 товарів і послуг в Індексі-2025 тільки за рахунок «чистої» зарплати, необхідно працювати 7 років, 6 місяців і 15 днів або 15 931 годину.
У Німеччині для придбання 40 товарів і послуг в Індексі-2025 середньостатистичний громадянин має працювати 9 років,11 місяців і 18 днів або 21085 годин.
Тобто це на 32,4% більше робочого часу 2,4 року, ніж у США. Така різниця — наслідок відставання Німеччини за продуктивністю праці, капіталомісткістю, а також результат більшого податкового та регуляторного навантаження. Результати цих країн дають підстави поставити під сумнів тезу про те, що державні інвестиції у вищу освіту, у R&D, інші форми людського капіталу не дають кращих економічних і соціальних результатів, ніж інститути, механізми вільного ринку та капіталізму.
Найкращі результати та значення Індексу Соціального добробуту 2025, серед досліджуваних в Індексі європейських країн, у Ірландії - 9 років 9 місяців 9 днів або 20 659 годин 41 хвилина.
Ірландія є ілюстрацією переваг моделі підприємницького зростання, природних, добровільних механізмів і процесів ліквідації бідності та підвищення рівня добробуту. На початку 1980-х Ірландія на фоні лідерів Європейського Союзу була бідною країною, але 2024 році ВВП на душу населення Ірландії майже вдвічі перевищив показник Німеччини. Індекс соціального добробуту 2025 р. також підтверджує безсумнівні досягнення цієї країни в підвищенні якості життя, поліпшення балансу «робота — життя поза роботою».
Ірландія опинилася в одній групі соціального добробуту поряд з Німеччиною, США та іншими розвиненими країнами світу, внаслідок ставки політичних, економічних, інтелектуальних еліт і суспільства на економічну свободу і капіталізм.Share
Чехія та Польща — приклади європейських країн, які стали лідерами пострадянської, постсоціалістичної трансформації. Після ліквідації прямих наслідків радянської інституційної окупації вони переважно зробили ставку на інститути капіталізму, економічну свободу та приватну власність, на інтеграцію в економічний простір ЄС. Про результати свідчать як макроекономічні показники цих країн, так і дані Індексу соціального добробуту ILI 2025 року.
Польща. Громадянин із середнім «чистим» доходом має працювати 28711 годин або 13 років, 7 місяців, 3 дні для того, щоб купити набір 40 товарів і послуг Індексу.
Чехія. Громадянин із середнім «чистим» доходом у 2025 році має працювати 33447 годин або 15 років, 10 місяців, 1 день, щоб купити той самий кошик товарів і послуг.
Розрив між країнами маяками та пост-соціалістичними країнами — наслідок різниці в обсязі накопиченого капіталу, якості інститутів і терміну їх функціонування в даній країні. Збільшення рівня економічної свободи, зменшення розміру і функціоналу держави, тісніша інтеграція в міжнародну систему поділу праці за умови доступу населення до світового фінансового ринку — шлях до скорочення розриву між країнами на просунутому рівні транзиту від централізованої планової економіки до повноцінного капіталізму.
В Румунії, для купівлі 40 товарів і послуг у кошику Індексу-2025 потрібно працювати 14 років, 1 місяць і 21 день або 29905 годин.
В Молдові, для придбання 40 товарів і послуг у кошику Індексу-2025 потрібно працювати 19 років, 8 місяців і 14 днів або 41644 години.
Якщо Румунія активно надолужує системні трансформації, скорочуючи відрив від Польщі та Чехії, то Молдова досі не взяла чіткого курсу на вільний ринок і капіталізм, помітне її значне відставання навіть від лідерів системних трансформацій Центральної та Східної Європи.
Білорусь. Щоб придбати 40 товарів і послуг білорус має працювати 19 років, 1 місяць і 11 днів або 40395 годин.
Білорусь є прикладом функціонування держплану та надцентралізованої клановості. При цьому українець має працювати на 49% часу більше, ніж білорус.
Модель «Олігархат/Схематоз» є причиною найгіршого результату України.
Україна в Індексі соціального добробуту-2025
Тривале, стійке неприйняття інститутів і механізмів капіталізму, вільного ринку та принципів економічної свободи впродовж понад 30 років призвело до того, що країна має високі ризики застрягання у пастці бідності, низьку продуктивність праці, неякісні інституції для забезпечення економічного зростання та розвитку.
Українські еліти зробили ставку на Державу загального інтервенціонізму. Як результат — ослаблення інститутів, що забезпечують обороноздатність країни, падіння конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості.
Гіпотези прихильників нинішньої економічної моделі про те, що такий величезний розмір держави потрібен для подолання бідності, стимулювання економічного зростання, підвищення інвестиційної привабливості, спростовуються не лише численними статистичними показниками, а й також значенням Індексу соціального добробуту 2025 року для України.Share
Збереження основних параметрів української економічної моделі на етапі як захисту країни від російської імперської агресії, так і після нашої перемоги було б грубою теоретичною і практичною помилкою.
Монетарний еквівалент сукупних країнових втрат часу України порівняно з Польщею за останні 34 роки становить ~4530 млрд доларів, часові втрати ~330 млн років.
Якби Україна на початку 1990-х обрала модель підприємницького розвитку Мізеса-Хайєка-Шумпетера, заклала у фундамент розвитку економічну свободу, повноцінну приватну власність і малу державу (small government), українська економіка уже становила б більше одного трильйона доларів, тобто більш як уп'ятеро більше, ніж у 2024 році.
Висновки
Індекс соціального добробуту 2025 — це не лише результат аналізу економічних даних для науково-дослідницьких цілей. Це інструмент для оцінки та коригування економічної політики Уряду, порядку денного для політичних, інтелектуальних, економічних еліт задля ліквідації бідності, створення якісних, стійких інституцій для забезпечення швидких, довгострокових темпів економічного зростання, поліпшення умов для формування конкурентоспроможного людського капіталу.
Індекс-2025 дає змогу ідентифікувати ті параметри моделі підприємницького зростання, які з високим ступенем ймовірності забезпечують проходження шляху до соціального добробуту впродовж одного покоління, а також створення такого середовища, в якому формуються сімейні капітали багатьох поколінь.
- Для ліквідації бідності, підвищення рівня доступності товарів і послуг у країні з транзитною економікою головним способом є перехід у модель підприємницького зростання Мізеса-Хайєка-Шумпетера. У цій моделі Людина отримує більше часу і можливостей для розвитку свого людського капіталу, забезпечення гармонійного балансу «робота — життя». Основні компоненти моделі:
- приватна власність,
- економічна свобода,
- відкрита конкуренція,
- вільна торгівля
- мала держава (small government).
- Активний інтервенціонізм з боку Уряду показує суттєво гірші результати щодо ліквідації бідності, забезпечення сталого зростання доходів працюючого населення.
- Надзвичайно важливим є «розкріпачення» Підприємця, лібералізація та дерегуляція економічної діяльності, зняття адміністративно-правових бар'єрів для інвесторів усіх форм і розмірів, зниження податкового навантаження.
- Нав'язування роботодавцям вимог щодо мінімальної зарплати, умов праці, високі податки на фонд оплати праці тощо не забезпечують стійке зростання продуктивності праці, «чистої» зарплати й збільшення ресурсу «вільний час» для людини, але збільшує ризики «тінізації» економіки.
- Пільговий режим, надання преференцій за секторальним, регіональним принципом не є адекватним способом підвищення матеріального достатку працівника. Режим відкритої безбар'єрної конкуренції для бізнесу є кращим середовищем для зниження цін і збільшення показників «чистої» зарплати працівника.
- Домінування Держави в економіці, широке державне регулювання може давати гірші результати, ніж авторитарний режим із високим рівнем економічної свободи, обмеженим інтервенціонізмом в комерційну діяльність Держави й захистом прав приватної власності, у тому числі для малого та середнього бізнесу.
Отримати повний текст індексу
Завантажити звіт