Концепція Економічної Безпеки України
Поділитись



У 2024 році Міжнародний Інститут Свободи (ILI) запропонував Уряду та українцям інноваційну Концепцію економічної безпеки, яка базувалась на Людиноцентричності, та Індекс національної економічної безпеки.
На відміну від домінівного підходу до національної економічної безпеки, в якому центральне місце посідає Держава та Уряд, ми пропонуємо в центр системи економічної безпеки поставити людину, яка виступає в різних проявах: виробника, підприємця, споживача, інвестора, кредитора, позичальника тощо.
Уряд України, безумовно, має підтримувати стратегію трьох P (Promoting, Protecting,
Partnering) , яка лежить в основі економічної безпеки Європейського Союзу. Але такий підхід не деталізує зміст економічної політики влади щодо нейтралізації ризиків і загроз для добробуту Людини, яка виступає в різних економічних функціях. Тому
в нашій системній пропозиції ми ставимо саме Людину в центр системи національної економічної безпеки. Вона є невіддільною частиною системи національної
безпеки.
Визначення національної економічної безпеки
ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) також активно займається проблемою економічної безпеки. У роботі «Економічна безпека у світі, що змінюється. Нові підходи до економічних викликів» експерти дають таке визначення:
Економічна безпека означає здатність країни захищати та підтримувати свою економічну стабільність та зростання шляхом зміцнення її стійкості до зовнішніх та внутрішніх загроз.
Серед ризиків, які охоплює концепція економічної безпеки, експерти ОЕСР розглядають:
L"Здатність захищати ключові економічні активи, підтримувати критично важливу інфраструктуру та забезпечувати доступ до необхідних ресурсів, таких як енергія, продовольство та технології. Основні аспекти економічної безпеки включають захист стратегічних галузей та ланцюжків постачання, а також підтримку торговельних та інвестиційних потоків. Вона також охоплює кібербезпеку. По суті, економічна безпека є невіддільною частиною національної безпеки, оскільки сильна і стабільна економіка лежить в основі загальної здатності країни захищати й просувати свої інтереси в глобальному середовищі, що швидко змінюється."L
Нідерландський інститут міжнародних відносин запропонував 26 інструментів політики економічної безпеки, об'єднавши їх у три групи:
- Просування: заходи щодо посилення спроможності та потенціалу національних виробників, підвищення рівня національної конкурентоспроможності на мікро- та макрорівні, диверсифікація торгових партнерів та інвестицій.
- Партнерство: розвиток зв'язків між виробниками товарів та послуг, обмін знаннями, компетенціями, управління ризиками.
- Захист: зниження рівня вразливості, ухвалення адекватної регуляторної системи.

Центральним елементом економіки є Людина
На відміну від домінівного підходу до національної економічної безпеки, в якому центральне місце посідає Держава та Уряд, ми пропонуємо в центр системи економічної безпеки поставити людину, яка виступає в різних проявах: виробника, підприємця, споживача, інвестора, кредитора, позичальника тощо.
Уряд України, безумовно, має підтримувати стратегію трьох P (Promoting, Protecting, Partnering), яка лежить в основі економічної безпеки Європейського Союзу. Але такий підхід не деталізує зміст економічної політики влади щодо нейтралізації ризиків і загроз для добробуту Людини, яка виступає в різних економічних функціях. Тому в нашій системній пропозиції ми ставимо саме Людину в центр системи національної економічної безпеки. Вона є невіддільною частиною системи національної безпеки. Стратегія описує інститути, механізми та відносини в країні у сфері виробництва, обміну, споживання ресурсів та активів і функціонування ринків усіх форм капіталу.
Людиноцентричність системи економічної безпеки означає організацію економіки на основі економічної волі. Ця форма капіталу, цей нематеріальний актив безпрецедентно впливає на економічні, фінансові, соціальні, екологічні аспекти життя людини.

Реалізація Концепції Національної Економічної Безпеки для України
- Глибока ревізія законодавства з урахуванням наукових висновків та емпіричних спостережень на основі даних ~160 країн світу протягом 30 років щодо впливу такої форми нематеріального капіталу, як «економічна свобода», на економічне зростання, інвестиційну активність, розвиток підприємницького капіталу, розвиток людського капіталу, динаміку конкурентоспроможності бізнесу та країни загалом.
- Основні закони, що визначають параметри економічної політики, зокрема, Стратегію Національного банку «Фінансова фортеця України», Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва (МСП) на період до 2027 року, Програму підтримки економіки «Ukraine Facility», Програму фінансової підтримки України від Європейського Союзу», закон про державний бюджет та Податковий кодекс зробити відповідним моделі підприємницького зростання Мізеса-Хайєка-Шумпетера.
- Істотне скорочення функцій та розміру Держави, змінити формат і режим її присутності та впливу на економіку з метою суттєво збільшити роль, функції та вагу приватного комерційного сектору і громадянського суспільства у виробництві товарів і послуг, зокрема, некомерційних соціальних особливостей. Одним із правових способів виконання цього завдання є прийняття як конституційної норми набору конкретних обмежень на присутність Держави в економіці.

- Відмовитися від практики визначення «точок зростання» національної економіки, стратегічних секторів, особливих регіонів з метою вливання в них державних і приватних інвестицій під набір відповідних грошово-кредитних, бюджетно-податкових, митних, регуляторних, інфраструктурних або земельних пільг.
- Усвідомити шкідливість витіснення державними інвестиціями приватних інвестицій, необхідність демонополізації інфраструктурного та фінансового сектора, вихід Держави зі складу засновників фінансових посередників (банків та страхових компаній).
- Проведення лібералізації поточного і фінансового рахунків платіжного балансу, зниження бар'єрів на вхід на ринок фінансових послуг.
- Проведення широкомасштабної дерегуляції, застосування інструменту регуляторної гільйотини для більшості видів економічної діяльності.
- Модернізація податкової системи в напрямі переходу на "пласкі" ставки податків, ліквідацію дискреції податковими та контрольними органами, дотримання принципів нейтральності, універсальності та прозорості податків, режиму їх розрахунку та сплати. Зниження податкового тягаря до рівня, який теоретично і практично відповідає перехідній країні, що розвивається, для забезпечення швидкого та довгострокового економічного зростання.
- Входження України у Топ-30 країн світу за важливими світовими Індексами має бути метою економічної політики: Індекс економічної свободи, Індекс захисту прав власності, Індекс верховенства права, Індекс свободи людини, Індекс фінансової відкритості, Індекс процвітання Легатум, Індекс економіки здорового глузду (ILI), Індекс соціального добробуту (ILI).
- Державні програми й плани дій повинні містити чіткі терміни поліпшення параметрів економічної політики.
- Створити відкриту та рівну конкуренцію грошей, товарних стандартів, сертифікатів і правових режимів для інвесторів та власників матеріальних і нематеріальних активів шляхом ухвалення відповідних законодавчих норм.
- Проведення щорічного аудиту з метою визначення якості управління державними ресурсами та активами, ефективності державних видатків, їхньої відповідності основній функції Держави — забезпечення захисту життя та власності громадян від зовнішніх та внутрішніх загроз.
Отримати повний текст Концепції
Завантажити Концепцію Отримуйте свіже дослідження щотижня
Підпишіться і дізнавайтесь першим про наші заходи та публікації
Підписуючись, ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності