Бібліотека Міжнародного Інституту Свободи
Людвіг фон Мізес
Моральність капіталізму. Те, про що ви не почуєте від викладачів
У сучасному академічному та публічному дискурсі капіталізм часто розглядається з досить прагматичної точки зору, тобто оцінюють його лише за здатністю забезпечувати матеріальний достаток, стимулювати економічне зростання або сприяти технічним інноваціям. В свою чергу критики капіталістичної системи часто займають позицію моральної зверхності, характеризуючи системи вільного ринку як такі, що рухаються лише жадібністю, експлуатацією та моральною байдужістю. Ця книга кидає виклик цьому панівному наративу, пропонуючи ґрунтовний захист вільних ринків, заснований не лише на принципах ефективності, а й на обгрунтуванні етичних принципів капіталізму. Замість того, щоб покладатися на державний примус, особливі привілеї чи кумівство, які автори ретельно відокремлюють від справжнього вільного підприємництва, капіталістична система поважає індивідуальну ініціативу та автономію. Ця збірка демонструє, що справжня етична суть капіталізму полягає у відмові від примусу на користь добровільного обміну, де індивіди вільні у досягненні власних цілей та співпраці для взаємної вигоди.
Проблема політичної влади
Ця книга є однією з найбільш стимулюючих до роздумів та інтелектуально глибоких праць у сучасній політичній філософії. Головне питання — чи мають громадяни моральний обов’язок дотримуватися закону лише тому, що це закон. Замість того щоб погоджуватися з загальноприйнятими відповідями, Хьюмер піддає ці припущення ретельному філософському аналізу. За допомогою чітких міркувань та аналізу основних традицій політичної теорії він доводить, що загальноприйняте уявлення про політичну владу потребує набагато складнішого обгрунтування, ніж більшість людей усвідомлює.
Ця книга — не просто захист певної політичної позиції. Це запрошення переосмислити моральні основи сутності політичного життя.
Благими намірами держави: чому і як провалилися деякі проекти з поліпшення умов життя людей
Ґрунтовна праця, що досліджує чому ж так багато амбітних, доброзичливих схем урядів щодо покращення людського життя закінчилися розчаруванням, неефективністю або відвертою катастрофою. Центральний аргумент Скотта є водночас елегантним та потужним: масштабна соціальна інженерія часто зазнає невдачі, оскільки держави нав'язують обмежене, спрощене бачення реальності, яке ігнорує складність, різноманітність і практичні знання, вбудовані в місцеві громади та традиції. Ця книга пропонує глибокий урок інтелектуальної скромності: світ набагато складніший, ніж може охопити будь-яка карта планувальника. В епоху, коли уряди та міжнародні організації продовжують запускати масштабні ініціативи «зверху вниз» — від амбітних кліматичних схем до масштабних соціальних реформ — попередження Скотта залишається вражаюче актуальним.
Ця книга пропонує одну з найглибших та найвпливовіших критик сучасного державного планування, написаних за останні півстоліття.
Апокаліпсиса не буде
Екологічний активіст та засновник Environmental Progress Майкл Шелленбергер пропонує сміливий і обгрунтований виклик домінуючому наративу про неминучу екологічну катастрофу. Активіст, який допоміг врятувати стародавні секвої, був співавтором структурних компонентів того, що стало пізніше «Новим зеленим курсом», і боровся за те, щоб атомні електростанції працювали. Шелленбергер спирається на багаторічний досвід, стверджуючи, що хоча реальні екологічні проблеми все ж таки існують, перебільшена апокаліптична риторика шкодить як людству, так і планеті, яку вона прагне врятувати.
Центральна теза Шелленбергера чітка та провокаційна - зміна клімату реальна, але це не кінець світу, і навіть не наша найсерйозніша екологічна проблема.
Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі
Це один із найважливіших і найсильніших текстів XX століття, який поєднує глибокий особистий свідчення з потужною психологічною та філософською системою. Написана людиною, яка пройшла через пекло нацистських концтаборів — Аушвіц, Дахау та інші, — вона не є просто мемуарами про жахи Голокосту. Це насамперед гімн людській свободі та незнищенності духу.
Ця книга доводить, що навіть у найтемніші часи людина здатна сказати життю «Так». І саме в цьому полягає її найвища свобода.
Теорія та історія: Інтерпретація соціально-економічної еволюції
Зрідка зустрічаються книги з економічної думки, що кидають читачеві світоглядні виклики, але при цьому щедро його винагороджують. Це не легкий вступ до економіки, і не історичний огляд. Це вагома інтелектуальна праця, написана для читачів, які хочуть зрозуміти не тільки функціональну складову економіки, але й те, як людська цивілізація розвивається через ідеї, інституції, вибір та соціальну співпрацю. Мізес підходить до історії з надзвичайною ретельністю. Він відмовляється розглядати історичні події як випадкові збіги обставин або як результати, зумовлені безособовими «законами історії». Він стверджує, що людська діяльність залишається центральною силою соціальної еволюції. Індивіди обирають, створюють, руйнують, співпрацюють та повстають. Тому історію не можна звести до механічних формул. Сам цей аргумент надає книзі надзвичайної актуальності сьогодні, в епоху, яка все ще захоплюється ідеологічними прогнозами та спрощеними наративами про майбутнє.
Ця свіжо перекладена українською книга є наріжним каменем захисту праксеології, дедуктивної науки Людвіга фон Мізеса про цілеспрямовану людську поведінку.
Капіталізм в Америці. Історія
Алан Грінспен, легендарний колишній голова Федеральної резервної системи, об'єднується з Адріаном Вулдриджем, політичним редактором журналу The Economist, щоб представити масштабний та амбітний огляд економічного зростання Сполучених Штатів від групи занедбаних колоній до найвидатнішого світового двигуна процвітання та інновацій. В основі аргументації авторів лежить концепція Йозефа Шумпетера «творчого руйнування» – «вічного шторму», який вириває з корінням старий бізнес, технології та спосіб життя, водночас вивільняючи вищу продуктивність, нові галузі промисловості та зростання рівня життя. Грінспен і Вулдридж стверджують, що виняткова толерантність Америки до цього болісного, але важливого процесу – у поєднанні з конституційною базою, яка захищає права власності, культурою, яка прославляє підприємців, та величезними природними ресурсами – пояснює, чому США випередили інші країни.
Це не просто хроніка економічного розвитку Сполучених Штатів. Це спроба пояснити, чому Америка стала найдинамічнішим капіталістичним суспільством у світі та чому її економічна модель продовжує формувати світову історію.