Main Logo
До бібліотеки
Book image

Повернення у громадянське суспільство. Соціальне забезпечення без участі держави

Девід Грін

У центрі книги — проста, але революційна ідея: справжня турбота про людину та її добробут не потребує всесильної держави. Грін доводить, що соціальне забезпечення, коли воно зосереджене у руках бюрократії, з часом руйнує почуття відповідальності, взаємної підтримки та солідарності між людьми. На противагу цьому він нагадує про багату традицію громадянського суспільства — спілок, благодійних організацій, релігійних громад і місцевих ініціатив, які впродовж століть ефективно допомагали нужденним без втручання держави.

Книга Девіда Гріна «Повернення у громадянське суспільство. Соціальне забезпечення без участі держави» ("Reinventing Civil Society: The Rediscovery of Welfare Without Politics", 1993) постає справжнім викликом усталеним стереотипам. Автор, британський мислитель і засновник Інституту Civitas, з глибоким історичним аналізом розкриває забуту главу минулого, коли у вікторіанській Англії добровільні організації – від дружніх товариств і братств до локальних благодійних ініціатив – забезпечували ефективну систему допомоги нужденним без втручання центральної влади. Ці "громадянські капіталісти", як називає їх Грін, будували мережу взаємодопомоги на принципах солідарності, особистої відповідальності та локальної автономії, де люди не чекали милості від бюрократів, а самі творили свою долю. Девід Грін не просто ностальгує за минулим, він гостро критикує жорсткий економічний раціоналізм ери Тетчер, який, хоч і врятував британську економіку від краху, ігнорував "громадянські чесноти" – служіння іншим, самопожертву та почуття спільноти. Водночас автор розвінчує міф про те, що справедливе суспільство можливе лише через перерозподіл податків і державний контроль. Навпаки, обґрунтовано доводить, що справжня реформа welfare – це повернення до множинних постачальників послуг, закорінених у громадах, які служать безпосередньо людям, а не абстрактній системі. З історичними деталями про те, як “державна благодійність” у XX столітті витіснила спонтанні ініціативи, Грін пропонує практичний рецепт для сьогодення – від реформ в охороні здоров'я до освіти та соціального захисту. Ця книга змушує переосмислити роль держави, підкреслюючи, що свобода без відповідальності – порожній гасло, а справжня солідарність народжується не з примусу, а з добровільної співпраці. Якщо ви шукаєте альтернативу сучасним кризам welfare-систем, де бюрократія душить ініціативу, – почніть з Гріна. Його ідеї, опубліковані понад тридцять років тому, звучать ще актуальніше сьогодні, нагадуючи: цивілізоване суспільство відроджується не через політику, а через відновлення людської єдності. Рекомендуємо всім, хто вірить у силу громади понад владою.
Видавництво:ISBN:Кількість сторінок:Рік видання:

Рецензії

Головне, що робить ця важлива книга, — це показує роль, яку можуть відігравати добровільні організації в сучасних суспільствах. Девід Грін... з великою кількістю історичних деталей показує, як спонтанно виникаючі добровільні організації вікторіанських часів... були підірвані та практично ліквідовані державною благодійністю».

Роберт Скідельскі, британський дослідник історичних процесів в економіці

Переосмислення громадянського суспільства повертає нас до основ. Воно нагадує нам, що розпорошення влади, а не матеріальний егоїзм як такий, є суттю вільноринкової економіки, пронизаної ідеєю свободи. Воно підкреслює зв’язок між свободою та особистою відповідальністю і, отже, наголошує на моральних основах вільного суспільства... Книга Девіда Гріна є обов’язковим для прочитання тим, хто дійсно стурбований соціальними питаннями».

Гарольд Бертрам Роуз, англійський економіст і професор Лондонської школи економіки

Цитати з книги

Девіда Гріна «Повернення у громадянське суспільство. Соціальне забезпечення без участі держави»

Втручання держави у забезпечення соціального забезпечення не лише витіснило добровільні зусилля, але й підірвало соціальні зв’язки, що виникають із взаємодопомоги.

Дружні товариства у Вікторіанській Британії продемонстрували, що звичайні трудівники могли організувати ефективні системи соціального страхування, не покладаючись на державу.

Держава загального добробуту, взявши на себе відповідальність за добробут окремих осіб, підірвала громадянські чесноти самозабезпечення та взаємних зобов'язань.

Громадянське суспільство процвітає, коли люди можуть вільно об’єднуватися та співпрацювати, а не коли вони підпорядковані бюрократичній монополії.

Урок історії очевидний: коли держава бере на себе управління, вона не покращує добробут, а витісняє спонтанний порядок громадянського суспільства.

Реформа соціального забезпечення має розпочатися з повторного відкриття місцевого, добровільного забезпечення, де послуги підзвітні людям, а не бюрократам.

Монополія держави на соціальне забезпечення не лише придушила ініціативу, але й послабила громадянські чесноти служіння та самопожертви.

Вільне суспільство не може вижити без громадянських чеснот, що виникають із добровільного об'єднання та взаємної залежності.