Якщо відверто - знання економіки підприємцям особливо не потрібне. Ба більше — більшість підприємців не розуміє, як працює економіка. Це доволі складне та дискусійне питання, яке часто доводиться обговорювати в бізнес-середовищі, але маємо констатувати факт, що відсутність знань економічної науки не заважає бути успішним підприємцям, і таких прикладів - тисячі. Підприємництво часто базується на інтуїції, практичному досвіді, вмінні знаходити можливості та створювати цінність для клієнтів. Економіка як наука може здаватися абстрактною і відірваною від щоденних бізнес-реалій, особливо для тих, хто зосереджений на операційній діяльності – продажах, управлінні командою чи розробці продукту.
Рівень економічної освіченості не заважає людям успішно цю економіку тримати, розвивати, надавати своїм клієнтам якісний сервіс, по суті бути будівниками економіки, не знаючи, як вона працює. Я був одним з таких підприємців ще 10 років тому на чолі великої компанії (Нової Пошти) й навіть не розумів, який внесок я роблю в економіку України. Підприємці найчастіше навіть не розуміють, що вони - і є економіка, що це вони її створюють і розвивають.
Підприємець та держава - фундамент для здорових відносин
Але якщо для індивідуального успіху глибокі знання економіки не завжди потрібні, то для побудови процвітаючої економіки на рівні країни це критично. Чому? Бо економіка – це система обмінів товарів та послуг між підприємцями, державою, інвесторами, споживачами та іншими гравцями.
Але якщо ми хочемо жити в найбагатшій країні світу, якщо ми хочемо бути багатшими за Швейцарію та США, якщо ми хочемо, щоб дійсно Україна була країною мільярдерів, мільйонерів, прагнемо жити у суспільстві з високим середнім доходом, ходити чистими гарними вулицями та відчувати безпеку в широкому сенсі - від особистої до країнової, якщо бажаємо, щоб нас поважали у світі (а поважають за досягнення) — тоді, звісно, з'являється потреба в отриманні економічних знань.
Вибір простий - або ми застосовуємо безпосередньо знання економіки, або спостерігаємо, як чиновники вбивають нашу економіку, наші перспективи та добробут. Найчастіше для цього бюрократ використовує непрямі методи, найпоширеніший - регуляторні обмеження, які заважають зростанню економіки. Коли ми чуємо про зростання податків, коли держава не скорочує власність, а навпаки розширює присутність на ринку у вигляді підприємств-монополістів, коли збільшується кількість ліцензій чи дозволів, наприклад, на видобуток корисних копалин — перш за все підприємці повинні розуміти, як все це б’є по динаміці розвитку.
Економічна теорія (наприклад, Австрійська економічна школа чи ідеї Мілтона Фрідмана) підкреслює, що надмірне втручання держави в економіку знижує ефективність і душить ініціативу.
- Регуляції підвищують витрати для бізнесу, що зменшує прибутки та інновації.
- Податки забирають ресурси, які могли б бути реінвестовані в розвиток.
- Державна власність (особливо в Україні) часто є джерелом корупції та неефективності.
Розуміння законів економіки дозволяє спрогнозувати, до чого у майбутньому призведуть дії, які сьогодні роблять чиновники, і які наслідки ми отримаємо на мікро та макрорівні та за декілька років.
Вони збільшують доходи бюджету, але економіка не зростає? Буде інфляція та черговий друк грошей. Вони ущільнюють регулювання — це означає, що зростання економіки буде гальмуватись. Або навпаки — якщо ми бачимо, що країну очолила людина, яка буде проводити дерегуляції та знижувати податки, зі світоглядом та програмою як Хав’єр Мілей у Аргентині, це дає сигнал, що можна інвестувати та за декілька років отримати гарний прибуток завдяки зростанню економіки.
Але розуміння базових принципів економічної науки дозволяє не тільки виживати в різних умовах, а й виступати за зміни: підтримувати дерегуляцію чи зниження податків, а також своїми діями підтримувати ідеї, які дадуть не тимчасовий фінансовий результат вигодонабувачу (регуляторні обмеження на користь тих чи інших фаворитів влади), а будуть працювати на підвищення загального добробуту споживачів. Бачити вигоди такої довгострокової стратегії - це формування особливого світогляду. Без базового розуміння економіки громадяни та підприємці не можуть ефективно протистояти таким рішенням уряду чи вимагати кращих умов.
Практичний кейс: розуміння ролей у бізнесі
Якщо розібратись, як працює економіка, це починає допомагати в бізнесі. Яким чином? Наприклад, обґрунтування та розуміння економічних ролей, яке я особисто для себе знайшов надзвичайно корисним.
Ви знаєте, яка роль є у держави, яка у чиновника? Звісно, що негативна та гальмівна роль — іншої не існує. Причина криється у мотивації бюрократа, яку починаєш розуміти, вивчаючи економіку.
L"Досвід показує, що ніщо не функціонує з меншою економією і з більшими витратами праці та матеріалів, ніж державні служби та підприємства. Приватне підприємництво, з іншого боку, природно спонукає власника працювати з найбільшою економією у власних інтересах."L
L"Лише чиновникам може прийти в голову думка про те, що створення нових офісів, оприлюднення нових указів і збільшення кількості державних службовців саме по собі можна назвати позитивними та корисними заходами."L
Людвіг фон Мізес
В чому роль підприємця? Він комбінує фактори. Загалом, людині з комерційним талантом навіть гроші не потрібні, він знайде ці гроші за необхідності. Підприємець знаходить ресурси, комбінує їх, створює продукти та отримує прибуток. І це означає, що він приносить користь людям. А може отримати збиток, таким чином принести людям зменшення цінності. Хто такий менеджер, хто такий інвестор, хто такий капіталіст? Це все ролі людини, яка діє (homo agens), більше про це - у геніальній книзі нашого земляка великого економіста Людвіга фон Мізеса “Людська діяльність”, яка є економічною Біблією. Обставини обміну зумовлюють ту чи іншу роль, в якій базовим є аналіз та логіка, що вказують на варіативність дій, які можуть призвести до найбільш успішного результату на думку самого носія тієї чи іншої ролі. Ми діємо з позиції раціональності. Коли я почав розбиратися у базових завданнях ролей, це почало допомагати мені у прийнятті рішень. Кожен підприємець, дуже часто використовує одночасно багато ролей. Коли я одягаю капелюх підприємця - я дію як підприємець, тобто комбіную фактори і я знаю, що я маю створити якусь цінність.
Якщо я капіталіст, інвестор - я одягаю капелюх капіталіста — це означає, що в мене певні є ресурси, є певні активи, я можу їх використовувати, здати їх в оренду, я можу їх інвестувати в цей напрямок або інший. Погодьтесь, є різниця між тим, як діє підприємець, в якого взагалі немає ресурсів, чи менеджер-керівник, якому для управління компанією необхідно знати психологію людей, розуміти ієрархію, як працюють фінанси чи маркетинг. Усе це - різні компетенції.
Міф про підтримку вітчизняного виробника
На мою думку, зараз найкращий час, щоб усі підприємці зрозуміли свою значущість для економіки, а бізнес-асоціації нарешті збагнули, що справжнім пріоритетом їхньої діяльності є системне зниження податкового навантаження і дерегуляція. Натомість ми спостерігаємо підтримку ініціатив уряду, які виявляють з одного боку їхнє слідування хибним економічним теоріям та спокусі популізму, а з іншого - повне невігластво з боку бізнес-спільноти та підприємців, які це підтримують.
Давайте розберемо простий приклад, як відсутність елементарних знань в економіці шкодить взагалі всім. Такі вислови як «вироблено в Україні», «імпортозаміщення», «купуй українське», «локалізація» здаються дуже правильними й вчасними, адже йдеться про розвиток нашої економіки. І це те, що ми бачимо на поверхні. Але це маленький шматочок айсберга, тож чого ми не бачимо?
В чистому виді «національного виробника» просто не існує, оскільки неможливо створити літак, компʼютер, олівець без використання імпортних комплектуючих, обладнання, матеріалів, послуг. Ці гасла дуже зручні для втручання в економіку чиновників, які обмежують, забороняють, регулюють, обкладають митами, підвищують податки, вартість ліцензій і надають субсидії й преференції наближеним певним групам. Фактично в результаті через це страждають всі, в тому числі той же український виробник, а для споживачів (серед яких є й підприємці) це найчастіше призводить просто для підвищення цін, спустошення їхнього гаманця та неможливості придбати бажаний товар у законний спосіб. Але закони економіки невблаганні - будь-які обмеження забезпечують процвітання контрабанди.
Знання економіки дозволяє сформулювати питання інакше: навіщо допомагати комусь? Чи простіше буде просто не заважати усім, хто створює цінність?
Інший цікавий приклад застосування економічних знань є експорт та імпорт.
Уявімо ситуацію, в якій ми маємо єдине вікно у світ - кордон з Польщею і вона повністю зупинила експорт з України. У відповідь наша влада зняла усі обмеження на імпорт. Маємо ситуацію, коли експорт дорівнює нулю, натомість імпорт - вільний! Питання: що стане з імпортом? Він зросте, скоротиться чи не зміниться?
І тут найцікавіше. Якщо експорт дорівнює нулю, а імпорт - вільний, тоді імпорт теж зменшуватиметься, оскільки в країні зменшуватимуться валютні запаси, а надходження валюти немає. Згодом, коли валюти в країні не стане, не буде за що взагалі купувати імпорт. Імпорт зупиниться.
А тепер уявімо протилежну картину - наша влада повністю заборонила імпорт, але польська навпаки, зняла всі обмеження для нашого експорту. Відтак тепер у нас нульовий імпорт з вільним експортом. Питання: як зміниться наш експорт? Зросте, впаде чи зміниться? В обидвох випадках вважаємо, що рух валюти вільний, але тільки в рамках торгових операцій і ніяких кредитів, виведення валюти немає.
Якщо імпорт дорівнює нулю, а експорт вільний, тоді експорт теж впаде до нуля. Оскільки для виробництва товарів на експорт підприємствам необхідно продавати отриману від експорту валюту, щоб за гривню купувати необхідні для виробництва ресурси. Але при забороні імпорту (імпорт дорівнює нулю) валюту в країні продати неможливо, бо вона нікому не потрібна. Тому експортно орієнтовані виробництва не зможуть купувати необхідні для виробництва ресурси та виробляти продукцію, а наявні в них запаси продукції не будуть мотивовані продавати за валюту. Експорт повністю зупиниться. Країна потрапить у хаос та злидні.
Висновок: імпорт та експорт - це сполучені посудини. Якщо ми будемо обмежувати чи забороняти імпорт, під гаслом «захисту національного виробника», автоматично буде зменшуватися експорт. І навпаки, якщо перестанемо боротися з імпортом, скасуємо мита та обмеження, попит на валюту всередині країни зросте, як і зацікавленість експортерів у продажу своїх товарів за валюту. У фіналі маємо зростання виробництва та експорту. Парадокс? Ні, так працює економіка.
Автор книги
«Що ми бачимо і чого не бачимо. Закон. Держава. Кляті гроші!» Ф. Бастіа влучно зазначав
“Якщо товари не перетинають міжнародних кордонів, їх перетнуть солдати.” Тобто важливо розуміти, як міжнародна торгівля є засобом, який протидіє війнам і чому будь-які перепони їй є фактором небезпеки.
Розвиток економіки залежить від бізнесу, жоден протекціонізм, тарифи та регуляції ніколи не стануть основою добробуту і не зроблять країну сильнішою. Єдиний спосіб захистити український бізнес і сприяти його конкурентоздатності - дозволити більше виробляти товарів та послуг, більше експортувати, більше імпортувати, у тому числі засобів виробництва та технологій. Це єдиний шлях до заможного суспільства.
АЕШ для підприємця: чому варто витратити час на читання книжок
На щастя, є вже книги з економіки українською мовою. Проект видавництва Wellbooks, який ми створили кілька років тому з однодумцями має на меті переклад якісних та цікавих книжок для широкого кола тих, хто цікавиться економікою, причому не лише для дорослих, а й для дітей.
З чого б я радив почати?
- Фредерик Бастіа, «Що ми бачимо, що не бачимо»
- Генрі Хезлітт «Економіка за один урок».
- Мюррей Ротбарт «До нової свободи. Лібертаріанський маніфест»
- Карл Менґер «Принципи економічної науки»
- Людвіг фон Мізес «Людська діяльність. Трактат з економічної теорії»
- Ярослав Романчук «Новий захід. Українська мрія»
Перші дві книги доволі прості, але вони дадуть основу для розуміння наступних. Уже незабаром «Людська діяльність» Мізеса з'явиться на полицях магазинів українською, і ми цим дуже пишаємось, оскільки досі вона не була перекладена.
Висновки. Недооцінена сила знань
Наостанок хочеться звернутись до підприємців, переконаний - всі ми мріємо про Україну як багату країну, але цей шлях потребує системних змін і важливо розуміти, яких саме.
- Підвищення економічної грамотності: Школи, університети, медіа мають пояснювати людям базові принципи економіки – що таке ринок, як працюють податки, чому свобода важлива.
- Дерегуляція. Важливо розуміти, як найменше втручання в господарську діяльність бізнесу приносить шкоду всім учасникам ринкових обмінів.
- Ліквідація джерел корупції. Державні підприємства та ліцензії - спосіб збагачення для чиновників, а не слугують завданню розвитку економіки й повинні бути приватизовані якнайшвидше.
- Культура підприємництва: Потрібно популяризувати ідею, що кожен підприємець – це творець економіки, а не просто "бізнесмен, який заробляє на себе". Нам потрібно покінчити з радянськими кліше “барига” чи “нажива”.
- Культура багатства: У багатих країнах (цей список збігається з топ-країн у індексі Економічної свободи) економічна грамотність населення вища, що сприяє створенню сприятливого середовища для бізнесу та інновацій.
Економічно освічені підприємці можуть і повинні впливати на суспільну думку та політику, просуваючи ідеї свободи ринку, зниження податків чи спрощення процедур. Так, для індивідуального успіху глибокі знання економіки не завжди потрібні, але для побудови процвітаючої економіки на рівні країни – це критично важливо.