Гроші Кремля на війну вичерпуються. Але до дна ще далеко - Коментар Я. Романчука для UNIAN

Ярослав Романчук, економічний експерт та президент Міжнародного інституту свободи, згоден з тим, що у РФ "немає гарних новин", але закликає не переоцінювати стан справ для Кремля, адже "їм дуже високо падати". Опонує він і тезі про "боргову піраміду".

"Ситуація зовсім інша. В них у 1997 році був державний борг під 100% ВВП, а зараз - близько 20%. "Боргова піраміда" є, але вона має зовсім іншу конфігурацію. Якщо у вас борг лише 20%, то обслуговування цього боргу не може бути настільки важким, щоб блокувати всі інші процеси, - вважає експерт. – В них зростають видатки і на війну, і на обслуговування боргу, і на інше. В них взагалі немає жодної галузі, де було б покращення – всюди все погіршується. Але це не раптовий обвал, а повільне "повзуче" зростання витрат. І цю ціну Кремль готовий платити у сподіванні, що Україна разом з партнерами "захлинеться" і відмовиться від боротьби раніше".

Саму ж схему з розподілом грошей через цінні папери та найбільші банки Ярослав Романчук описує так:

"Це вже "друкарський станок". Але загальна грошова маса у РФ зростає десь на 15% за рік. Це нормальна ситуація. В нас теж грошова маса зростає. Банки та великі компанії успішно перекредитовуються. Якщо будуть вкрай погані справи у "Газпрому" чи "Роснефти", вони теж візьмуть собі облігацій", - каже економічний експерт.

При цьому він додає, що фінансова система там працює у ручному, а не ринковому режимі.

"Державні банки примушують купляти ОФЗ, хоча це порушення монетарної політики. При цьому на "цінники" облігацій ніхто не дивиться. Бо реальна інфляція там теж значно вища, ніж вони офіційно "малюють" - думаю, вона від 15% до 20% для споживача", - каже він.

Щодо ж вичерпання Фонду національного добробуту, для підтримки якого "друкарський станок" і вмикають, то експерт також досить скептичний – як і щодо впливу нових західних санкцій. Ні, він визнає, що ця "кубишка показує дно" - проте вважає, що це лише один з доступних Кремлю резервів. "Одна тумбочка з грошима з багатьох".

"ФНД це лише одне з багатьох джерел фінансування макроекономічної стабільності. Навіть якщо він спустошиться, це не буде якоюсь надзвичайною подією. Хоча, так, там ще з 2000-х років Кремль запасав ресурс під війну. Але є ще резерви ЦБ РФ, є надходження уряду, є депозити, є надходження від зовнішньоекономічних операцій. Той же експорт товарів у 2025 році, за прогнозами, очікується більш ніж у 400 мільярдів доларів, - стверджує пан Романчук. – Хоча динаміка ФНБ дійсно погана і, як кажуть, на кінець року ліквідних активів там вже не буде. Ну то й що? РФ вичерпала ресурси для зростання, але не для виживання".

Ярослав Романчук вважає, що всі санкції, крім повного ембарго, залишать РФ можливості для продовження війни.

"Санкції США вплинуть лише на логістичні схеми – змінять того, хто формально буде займатися постачанням нафти. У 1990-х "Лукойлу" не було, але нафту РФ продавала. Його можуть "поховати" або просто зробити ребрединг чи "розбити" на частини. Тут же справа не у конкретній компанії, а у спроможності РФ в принципі продавати нафту. Найкраща ж для нас новина у тому, що якщо нафта URALS коштуватиме менше 40 доларів за барель (а ще краще – 30 доларів), то санкції ніякі взагалі не будуть потрібні, бо РФ отримає збитки просто ринковим шляхом", - вважає фахівець.

З його слів, якщо не брати до уваги період штучного стимулювання економіки, то у РФ завжди було зростання ВВП біля 1% на рік – до чого вони й повертаються зараз. Раніше це їм не заважало готуватися до війни. Втім, раніше в них не було таких шалених видатків.