Всі публікації
Золото як валюта XXI століття
Яким є значення золота у 21 столітті? Спростування застарілих аргументів проти використання золотого стандарту в сучасному світі
4 Травня, 2025
Монетарна політика
Австрійська економічна школа
Поширити
Книга Джеймса Ріхардса «Золотий запас. Чому золото, а не біткоїни - валюта XXI століття?» надихнула мене на написання цієї статті. Автор, досить відомий інвестор та письменник має уявлення про Австрійську школу економіки і у своїй книзі посилається на праці Карла Менгера та інших економістів АЕШ, хоча його самого складно віднести до представників Австрійської школи економіки. У своїй книзі він наводить чіткі аргументи, що золото - це дуже надійні гроші, що «грошові стандарти, засновані саме на золоті є кращими, що люди, купуючи золото, переходять на своєрідний «особистий золотий стандарт» з метою збереження своїх заощаджень».
Гроші - це всього лише засіб обміну, але, щоб стати тим самим засобом обміну, потрібно мати товарну цінність, тобто той предмет, який використовується як гроші, має бути цінним сам по собі.
Золото з давніх часів було реальною цінністю для більшості народів світу. Також використовувалися інші метали - срібло, мідь, кожен з яких мав свою товарну цінність.
Підкреслимо слово «цінність», а не «вартість». Бо вартість змушує говорити ретроспективно, порівнюючи ціни в різні періоди.
Золото, срібло і мідь завжди мали певну товарну цінність, тобто їх використовували для певних потреб через певний набір якостей. У результаті великої кількості операцій, які здійснювалися на ринку, вони були визнані найбільш зручними засобами обміну. Пізніше в процесі розширення товарних відносин та обмінних операцій ці метали, насамперед золото, набули додаткової цінності - мінової, коли на золото можна було практично миттєво обміняти все що завгодно.
Золото, срібло і мідь завжди мали певну товарну цінність, тобто їх використовували для певних потреб через певний набір якостей. У результаті великої кількості операцій, які здійснювалися на ринку, вони були визнані найбільш зручними засобами обміну. Пізніше в процесі розширення товарних відносин та обмінних операцій ці метали, насамперед золото, набули додаткової цінності - мінової, коли на золото можна було практично миттєво обміняти все що завгодно.
Що таке «Золотий стандарт»?
Оскільки золото використовували як засіб обміну, але сам цей метал досить важкий, тягати за собою мішечки із золотом було незручно, тому золото здавали на зберігання, і місця зберігання золота називалися «банками». Банки замість прийнятого золота видавали розписки або ноти, а оскільки видавав їх банк, з'явилося слово «банкнота». Ці банкноти пізніше стали використовуватися як паперові гроші й стали фактично та юридично, замінником грошей. Наявність у руках банкноти означала, що вам її видали в обмін на якусь кількість золота в місці зберігання - у «банку». Також для цього використовували векселі та інші документи - зобов’язання, на підставі яких можна було в певному місці потім обміняти ці документи на певні суми.
Після багатьох років ця практика здійснення операцій, використовуючи замінники грошей (документи, банкноти, векселі), набула усталеності.
Спираючись на фундаментальну працю Людвіга фон Мізеса «Золотий стандарт», перелічимо основні елементи, з яких складається система золотого стандарту.
- Уряд зберігає золоті резерви.
- Уряд випускає паперові купюри, банкноти.
- Держава виступає гарантом обміну паперової купюри на певну кількість золота.
- Кількість золота, на яку обмінюється паперова грошова одиниця, визначена законом раз і назавжди й вказана на самій купюрі.
- Золотий резерв - не менший від тієї кількості, яка знадобиться, щоб розміняти всі випущені в обіг паперові купюри, якщо раптом їх буде пред'явлено до погашення одночасно.
- Під час розміну паперових купюр на золото метал видається у вигляді викарбуваної монети встановленого зразка, певної ваги та проби.
- Таку саму монету може отримати кожен, хто принесе на монетний двір відповідну кількість золота.
- Золото в будь-якій формі може вільно і безмитно бути предметом купівлі-продажу, експорту та імпорту.
Фактично за такої системи грошима є не золоті монети, а саме золото, в якій би формі воно не існувало.
Як зіпсувати гроші: виникнення державної емісії грошей та інші інструменти держави
Держави посилювалися, все більше втручаючись у господарську діяльність громадян, бажаючи встановити контроль над грошовим обігом, як наслідок банкам заборонили видавати банкноти. Держава визначила, що банкноти видаються якимось єдиним державним емісійним центром і в цьому емісійному центрі і знаходиться все золото. Банки, в свою чергу, мали наявне в них золото здати, тобто передати цьому емісійному центру або казначейству.
Таким чином утворилася знову ж таки звичка, що ми обмінюємося якимись документами: паперовими або електронними, оскільки в процесі розвитку технологій вимоги до документів теж змінювалися. Щоб документ мав силу, його почали фіксувати не тільки на паперовому носії, а й на електронному. І держава відповідно оголосила легальними грошима те, що ми називаємо «фіатними», обов'язковими платіжними засобами електронні записи, які можна використовувати поряд із паперовими грошима.
Золото залишалося основою паперових грошей до другої половини XX століття, тобто до того моменту, коли Сполучені Штати Америки, точніше їхня Федеральна резервна система, припинила обмін доларів на золото. В 1971 році президент Річард Ніксон оголосив, що США більше не виконуватимуть свої зобов'язання з обміну доларів на золото. Тобто відбулася демонетизація грошей за формою, що стало наслідком посилення ролі держави. Золотий запас США відтоді з 20 тонн «розтанув» до 8133,5 тонни.
Джерело: Gold Reserves by Country
https://www.gold.org/goldhub/data/gold-reserves-by-country
https://www.gold.org/goldhub/data/gold-reserves-by-country
Ці дії підкріплювалися певним теоретичним підґрунтям у вигляді потужної теоретичної та психоемоційної атаки на золотий стандарт, яку очолив відомий економіст двадцятого століття Джон Мейнард Кейнс.
L"По правді кажучи, золотий стандарт - це вже варварський пережиток."L
Джерело: John Maynard Keynes. A Tract on Monetary Reform. London, 1923.
Усе це дуже сподобалося противникам золота, хоча треба мати на увазі, що сам відомий опонент Фрідріха фон Хайєка і його друг, лорд Кейнс, не був принциповим противником золотого стандарту, а радше, як усі економісти на обслуговуванні бюрократії, звичайним кон'юнктурником.
Відомий та беззаперечний факт: коли золото використовувалося як засіб обміну, інфляції практично не існувало.
Інфляція виникла тоді, коли влада (починаючи з монархів) починала «псувати» золоті гроші, тобто примушували приймати гроші, на яких був профіль викарбуваний, але відсотковий вміст золота в цих грошах поступово зменшувався.
Таким чином за часів, коли справді використовувалися чисті золоті монети ніякої інфляції не було і коливання цін відбувалися виключно внаслідок зміни ринкової ситуації, коли змінювалися попит-пропозиція товарів чи вподобання покупців і вже як наслідок — коливалися ціни. Тобто сам засіб обміну на це ніяк не впливав.
Золотий стандарт має довгу історію успіху, яку старанно намагаються стерти з людської пам'яті.
Цікавий факт. У 19-му і на початку 20 століття золотий стандарт, як система грошової політики стала загальноприйнятою для розвинених країн світу. Там, де її вимог суворо дотримувались, не виникало практично жодних проблем із грошовим обігом. Наприклад, в Англії 1914 року ціни майже на всі товари були приблизно такими самими, як 1815 року, тобто протягом 100 років інфляція трималася в середньому на нульовому рівні.
Інфляція та інші маніпуляції з фіатними грошима, почали відбуватися внаслідок і після того, коли держава повністю заволоділа засобами обміну та отримала можливість здійснювати емісію грошей, жодним чином не пов'язану з їхньою товарною цінністю. Економісти на службі в державної бюрократії підводили теоретичну базу щодо відсутності товарної цінності в грошей, змушуючи без жодних підстав довіряти їм, що можна зараз назвати найфантастичнішою аферою 20 століття.
«Наукові» звинувачення проти Золотого стандарту
Однак ми повинні з вами звернути увагу, що маніпуляції з фіатними грошима всім дуже набридли, й останні сто років з'явилось чимало грошових теорій, які хочуть якимось чином або виправдати цю інфляцію, ніби це неминуча даність або вигадати якусь хитру систему, яка керувала б цією інфляцією, мінімізувала б її, але при цьому ніхто не говорить про те, щоб повернути золоту його первісну функцію.
Цікаво, що Роберт Кійосакі, відомий популяризатор інвестування, називає золото «грошима Бога», бо у Святому писанні саме золото вживається без жодних заперечень як єдиний засіб обміну. Ось ці боязкі спроби повернути Золотий стандарт зустрічають відсіч практично всіх економічних теоретиків, окрім економістів Австрійської школи й деяких дуже серйозних фінансистів-практиків, до яких, зокрема, належить і Джеймс Ріхардс.
Противники золота одразу ж починають формулювати свої аргументи, точніше звинувачення, починаючи з емоційного твердження, що золото - це варварський пережиток, і хто його підтримує, той і варвар. Деякі навіть заявляли, що використання золота було однією з причин Великої депресії у Сполучених Штатах, що можна сприймати як іронію або невігластво.
«Наукові» звинувачення противників золота зводяться до чотирьох тверджень:
- Кількість золота недостатня для фінансування обігу та комерційної діяльності.
- Постачання золота відстають від потреб світового зростання.
- У золота немає прибутковості, саме по собі воно не приносить ніякого доходу.
- Золото не має іманентної властивості засобів обігу (природа золота - не гроші).
Повернемося до твердження Кейнса, що золото - варварський пережиток. Сам Кейнс був прагматиком, багато з його рекомендацій були розроблені для якоїсь конкретної ситуації і змінювалися відповідно. Дж. Кейнс говорив про золото як варварський пережиток стосовно ситуації 1925 року, тобто сто років тому, коли канцлером англійської скарбниці був відомий усім Вінстон Черчилль. Наведемо цитату з книги Ріхардса:
L"Вінстон Черчилль (у 1925 році) пропонував повернення Великобританії до золотого стандарту, заснованого на довоєнному паритеті. Кейнс попереджав Черчилля про неминучість дефляційної катастрофи і згубність золотого стандарту в рамках наявних цін на золото і пропонував молодому канцлеру переоцінку ціни золота в більший бік. Черчилль знехтував рекомендаціями Кейнса, і це призвело до масової дефляції, депресії спочатку Великої Британії, а потім взагалі світової економіки."L
L"На початку своєї кар'єри Кейнс, будучи вкрай проникливим макроекономістом, виступав прихильником золотого стандарту, в середині - був не проти за умови підвищення ціни золота; наприкінці життя знову виступав за його сутність, нехай і в неявній формі. Він правильно характеризував хибність золотої валютної стандартизації через доларовий еквівалент, тонко передбачаючи, що такий хід рано чи пізно обернеться варварським реліктом у вигляді зворотної цеглини, що обов’язково прилетить."L
Це, звичайно, англійський гумор, але суть в тому, що не можна було повертати золотий стандарт, не змінивши грошової оцінки золота. Оскільки запроваджувати ринок золота ніхто не збирався, вважали, що держава має встановити якусь ціну золота. А оскільки інфляційних грошей була надрукована величезна кількість, ціни в них уже якимось чином склалися, прирівнювання цього всього до золота, зберігаючи йому (золоту) довоєнну ціну, - призвело до того, що повністю був дезорієнтований увесь бізнес.
Спочатку це потягнуло за собою до зниження цін, далі взагалі дефляцію, природно ціни на одні товари більше змінилися, на інші - менше, і відбувалося це таким варварським шляхом.
Чи правда, що золота не вистачить на всіх?
Головне звинувачення противників Золотого Стандарту: кількості золота не вистачає для фінансування обігу та комерційної діяльності.Дійсно сформована за останні 100-150 років система безлічі фіатних валют і звичка визначати ціни на товари в цих валютах, особливо з перерахунком потім у долар, іноді в євро, швейцарський франк, намагаючись визначити динаміку цін робить абсолютно неможливим одномоментний перехід на розрахунок цін вагових одиниць, що є основою розрахунку цін у золоті. Це заплутає одразу всю систему. Тому можна реально говорити тільки про те, щоб прирівняти всю масу грошей світову або хоча б національну до світового або ж національного запасу золота.
І тут відразу виникає практична проблема. Яку ж кількість валюти треба прирівняти до золотого запасу? Офіційно світовий запас золота визначається приблизно в 35 тисяч тонн. Це те золото, яке перебуває сьогодні під контролем. Так ось до якої ж кількості валюти потрібно прирівняти цей Золотий запас? Як визначити кількість грошей, які сьогодні реально існують, грошей паперових і грошей електронних? Сьогодні для розв'язання цього питання використовують так звані грошові агрегати, величина яких нам визначає те, що ми називаємо грошовою масою.
Загальноприйнято використовувати чотири грошові агрегати і якийсь із них тоді треба було б прирівнювати до наявного золота. Завдання насправді не таке складне, хоча практикам є над чим серйозно подумати.
- М0 - це готівка, тобто це папір і монети.
- М1 - це М0 + вклади в банку до запитання, зокрема залишки коштів на поточних рахунках як фізичних, так і юридичних осіб, грошові чеки, електронні гроші на так званих карткових рахунках. Тобто, якщо ви можете скористатися грошима через платіжну систему або через картки, це буде для вас агрегат М1.
- М2 - це М1 + строкові вклади, депозити терміном до року, тобто одразу скористатись цими грошима не можна, але через певний час ці гроші теж з'являться в обігу й ось це треба, очевидно, враховувати.
- М3 - це М2 + так звані ощадні вклади на тривалий термін, державні облігації й тому подібні цінні папери, через які й визначається вся маса грошей в економіці.
Отже, виходячи з якої грошової маси розраховується цей обмін? На початку треба її якось оголосити, адже коли будь-який бізнесмен виходить на ринок, він повинен назвати якусь ціну. Природно, він враховує своє становище, свої витрати, дивиться на загальну ситуацію і потім каже - ось я з такою ціною виходжу - а далі подивлюся, що і як вийде. Треба мати на увазі, що більшу грошову масу взяти для розрахунку, то вищою ціна буде. Адже критики золота кажуть, що його не вистачає, тобто мається на увазі, що його не вистачає для збереження сьогоднішньої ціни. Але це те, про що говорив Кейнс, попереджаючи Черчилля, що, якщо ви будете намагатися перейти на золотий стандарт за ціною, яка була раніше, у вас нічого не вийде.
І тепер я хочу навести цитату Мюррея Ротбарда, видатного, поза всяким сумнівом, знавця фінансів, грошей. Він один із рішучих критиків і банківської системи, і Федеральної резервної системи. Цитата з його книги «Свідчення проти Федерального резерву»
L"Загальний запас пропозиції або кількості грошей у будь-якому регіоні або в суспільстві в будь-який даний момент часу - просто загальна сума унції золота або грошових одиниць у даному суспільстві або регіоні. Економісти часто задаються питанням про оптимальну кількість грошей. Яким має бути загальний запас грошей? Як швидко має зростати такий запас? Якщо ми розглянемо це питання уважно, то воно здається нам досить дивним. Зрештою, чому ніхто не ставить питання про оптимальну пропозицію консервованих персиків або жіночого взуття. Насправді це питання не має сенсу.
Принциповою властивістю будь-якої економіки є обмеженість ресурсів відносно людських потреб, якби товар був не обмеженим він був би надлишковим і тому, як повітря, мав би нульову ринкову ціну. Саме через рідкісність ми можемо стверджувати, що за інших рівних умов чим більше товарів, тим краще для всіх. Якщо хтось відкриє нове родовище міді або винайде кращий спосіб виробництва зерна чи сталі, то відповідне зростання пропозиції товарів сприятиме зростанню суспільного багатства.
Що більше товарів, то краще - так буде доти, доки люди не повернуться в райські кущі Едему. До цього зростання пропозиції що означатиме, що частину природної рідкісності подолано і рівень життя в суспільстві підвищився. Питання про оптимальну кількість споживчих благ не ставиться саме тому, що люди розуміють його абсурдність. То чому ж ідеться про оптимальний запас грошей."L
З усього цього випливає - що проблеми як такої немає. Просто під час визначення ціни потрібно враховувати реальну рідкість цього товару і розуміти, що ситуація може змінюватися. Якщо ви вже використовуєте якусь валюту, то природно, що вам складно від цього відійти психологічно, технічно ж - ціна на товари у золоті поступово врегулюється ринковими механізмами.
Більшість ворогів золота насправді турбує не ця прив'язка до валют - це просто аргумент, маніпуляції. В уряду виникнуть великі складнощі з фінансуванням бюджетного дефіциту. Гроші, грошові одиниці будуть прив'язані до кількості золота, а багато банків стануть банкрутами. Це серйозна проблема для політиків. Центральний банк уже не зможе давати в борг намальовані папірчики кожен раз і в такій кількості, як це робиться сьогодні. Тобто за абсурдним аргументом про брак золота ховається бажання просто безконтрольно друкувати гроші.
Звичайно, Федеральна резервна система США - структура контрольована, вона виконує роль центрального банку країни, наглядає за комерційними банками, надає фінансові послуги уряду США і відповідає за монетарну політику. Загалом ФРС відіграє вирішальну роль в економіці США, реалізуючи монетарну політику, що безпосередньо впливає на фондовий ринок.
Також існує аргумент, який ґрунтується на тому, що золотий стандарт призведе до непередбачуваної дефляції, оскільки темпи постачання золота менші, ніж темпи економічного зростання. Відповідно, у разі подібної ситуації, ціни падатимуть, що найімовірніше дезорієнтує бізнес, який звик до зростаючих цін, і це потягне за собою серйозні наслідки.
Загалом, критики золотого стандарту вважають, що за умови збереження ціни на золото в умовах зростання економіки виникне дефіцит засобів обміну.
І це не дасть можливість збільшити обсяг виробництва. Ми з цим багаторазово стикалися, коли великий бізнес, наближений до влади, кричить - дайте нам грошей, ми створимо нові робочі місця, переможемо безробіття - але звідки візьмуть ці гроші? Цей аргумент використовують, щоб довести, що інфляція корисна для економіки. Критики ще більше побоюються введення ринкової ціни золота, і як наслідок, дефляції. «Паперовий прибуток», який сьогодні отримує багато хто, приймаючи його за справжній, знизиться. Але оскільки цей прибуток на папері отримано фактично через те, що гроші намалювали, а в реальності ніякої доданої вартості не вироблено, то, звісно, цей обман розкриють, і наслідки можуть бути непередбачуваними.
Ціна золота визначається не стільки величиною золотого запасу в сховищі, скільки й тим запасом металу, який перебуває в приватному зберіганні, тобто у вигляді ювелірних і декоративних виробів. Ось це ось дуже важливе зауваження, золото, яке перебуває у приватному зберіганні сьогодні - це золото в принципі, виведене з реального ринку золота. Але якщо ми повертаємося до золотого стандарту, то все це золото теж буде явно чи неявно впливати на ціни. Природно, якщо буде золотий стандарт вводитися, це означає, що уряд завжди зможе збільшити свій золотий запас, купуючи золото на відкритому ринку. Так само можна купувати навіть так звані намальовані гроші - емісійні гроші, які будуть випускатися для купівлі золота. І це для певного періоду це нормальна спекулятивна операція. Це буде впливати на валютні курси, і на вартість золота, тому що неможливо декретом одразу визначити які будуть ціни. І визначити це можна лише одним шляхом — за допомогою ринку.
Казначейство Сполучених Штатів зберігає у себе Золотий запас, дає в обмін на нього золоті сертифікати Федеральної резервної системи і це створює відносну стійкість цієї Федеральної резервної системи.
Тобто для підвищення золотого запасу уряду зовсім не обов'язково збільшення видобутку золота. Тим більше сьогодні ніхто не знає точних цифр - скільки всього золота у світі. А при відновленні золотого стандарту усе наявне золото проявить себе через ціну.
Однак повернемося до цифр у книзі Джеймса Ріхардса:
L"… у період з 2009 по 2015 рік світовий ВВП зріс на три з половиною відсотки, населення збільшилося на півтора відсотка, і видобуток золота зріс теж на півтора відсотка. За золотого стандарту такі співвідношення якщо і призведуть до дефляції, то наймінімальнішої і ще, як бачимо, за відсутності золотого стандарту темпи зростання ВВП теж невеликі."L
Аргумент, що золота не вистачить при зростанні ВВП, не має жодних підстав.
Чи має золото прибутковість?
Відомий докір золоту полягає в тому, що воно не має прибутковості, ґрунтується на тому, що паперові гроші, внесені на банківський депозит, дають відсотки, а із золотом цього не буде.Але дохід дають не паперові гроші, дохід дає депозит. Папірці у вашому гаманці ніякого доходу не приносять, і золото також не буде приносити ніякого доходу, якщо ви просто передаватимете борг і не братимете за це відсотки. Банк використовує будь-який депозит як ресурс для надання кредиту, саме кредити, вірніше відсоток за кредитом, є доходом за тимчасову перевагу. Тобто я згоден не користуватися своїми грошима, а передати право на їх використання іншим, і ось за цю тимчасову перевагу і нараховуються відсотки за депозит.
Крім того, за паперові гроші купують корпоративні права і це теж приноситиме дохід, але теж саме можна буде зробити і за золото.
Висновок простий: жодна форма грошей сама собою доходу не приносить, дохід приносить застосування цієї форми грошей.
Стосовно так званої курсової різниці, тобто здійснення різних спекулятивних операцій з валютою, справді сьогодні при зміні курсів можна отримувати паперовий дохід і досить суттєвий, обмінюючи одну валюту на іншу, вибираючи зручний момент для обміну валюти. Із золотом, звичайно, такого великого прибутку отримати не вдасться, бо всі спекулятивні курсові доходи можливі лише з однієї причини - грошова маса перевищує кількість товарів, якщо говорити про фіксовані ціни. Це заробіток на інфляції.
Золото не є грошима - чи вірне твердження?
Останній теоретичний аргумент, який висувають противники золота – золото не має іманентної властивості грошей, тобто за своєю природою золото грошима не є, це не його природна функція.Ця ідея виходить з лівих теоретиків. Карл Маркс свого часу говорив, що гроші — це вуаль, за якою просто ховаються мінові співвідношення товарів, що і визначаються витратами живої уречевленої праці. Тому Маркс вважав, що за комунізму взагалі гроші не будуть використовуватися і ми знайдемо інший спосіб обміну товарів. Були також різні теорії редукції праці й так далі. Ленін же у своїй роботі «Про значення золота тепер і після повної перемоги соціалізму» прямо стверджував, що за комунізму із золота робитимуть унітази, тому що ніякої спеціальної фінансової функції золото не має.
Золото отримало грошову функцію завдяки своїм унікальним властивостям, а саме те, що воно не піддається корозії, легко ділиться, просто визначається в конкретному злитку вміст золота, має практично безстроковий термін зберігання. Тому цивілізація залишила письмові підтвердження, що золото чи срібло використовувалося як гроші протягом тисяч років.
Висновки
Повернення до Золотого стандарту - це цілком можливо і це не призведе до жодних жахливих наслідків, на відміну від інфляції.
L"Все сказане зовсім не означає, що використання золота як грошей не має жодної проблематики, наприклад, створення нового золотого стандарту вимагатиме великої технічної роботи з питань його узгодження з іншими видами валют та підтримання встановленого співвідношення. Подібна робота нагадуватиме аналітичні дослідження з питань переходу кількох європейських валют на євро, яка тривала 8 років на початку укладання Маастрихтського договору в 1991 році до офіційного запуску євро в 1999 році. Критиком золота слід було б висувати реальні заперечення, а не використовувати вищеперелічені пересічні банальності"L
Джерело: Джеймс Рихардс «Золотой запас. Почему золото, а не биткоины – валюта XXI века?»
Повернення золотого стандарту неминуче. Навіть більше - це повернення відбудеться протягом найближчих 10-50 років, бо справжні фінансисти, інвестори цінність золота дуже добре розуміють. Золото як гроші нікуди й не поділось, воно просто тимчасово сховалося і повернення золота як основної валюти через форму золотого стандарту — це, по суті, проблема не принципова, а суто технічна. Для її вирішення потрібно, щоб сьогодні ті люди, які уособлюють грошову владу основних світових гравців, ухвалили рішення повернутися до золотого грошового стандарту.
Звичайно, мейнстримні теорії та бажання маніпулювати з валютами дуже перешкоджають цьому. Але валютні маніпуляції та абсурдність сьогоднішньої фінансової системи, заснованої на фіатних грошах, очевидна вже практично всім, це підтверджує стрімке зростання вартості золота у сьогоднішній турбулентній економічній ситуації. Прихильників золота буде все більше і більше, збільшуватимуться публікації на цю тему і це робитимуть не лише економісти Австрійської школи, а всі люди, які мають здоровий глузд.
Поширити
Теми
Монетарна політика
Австрійська економічна школа
Борис Юровський
Кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, авторитетний фахівець з оподаткування, бухгалтерського обліку, господарського права, економіки та фінансів; генеральний директор комерційного центру "Консульт".
Отримуйте свіже дослідження щомісяця
Підпишіться та дізнавайтесь першим про наші заходи та публікації
Підписуючись, ви погоджуєтеся з нашою Політика конфіденційності
Ми рекомендуємо
Деглобалізація 2.0
Шлях у світовій економіці до режиму «всі проти всіх» відкрито. Наслідки нової зовнішньоторговельної політики США для країн світу та України
Енергетика: світові тенденції 2025
Дослідження світового ринку виробництва енергії. Глобальний контекст для створення енергетичної стратегії України.
АЕШ — панацея від гібридних криз XXI століття
Економічні кризи вимагають точної діагностики причин, особливо якщо вони повторюються, мутують, генеруючи кризові явища в інших секторах, сферах або країнах.