До бібліотеки
Book image

Шлях до рабства

Фрідріх фон Хаєк

Ця книга - інтелектуальна атака на соціалізм, що вже півстоліття надихає і розлючує політиків, науковців та широку читацьку аудиторію. Одна з найвідоміших праць австрійського економіста Фрідріха фон Хаєка, що написана ним як книга-пересторога, це заклик до захисту особистих свобод і застереження про небезпеки, які можуть виникнути, якщо ці свободи будуть принесені в жертву заради обіцянок соціальної рівності або державного контролю.

«Шлях до рабства» - це найвідоміша праця австрійського економіста Фрідріха фон Хайєка, написана ним як книга-пересторога, яка кричить, що колективістська ідея посилення державного контролю над економікою неминуче призведе не до утопії, а до жахів нацистської Німеччини та фашистської Італії. Це унікальна книга, яка не дозволила розвинутим країнам Заходу скотитися у соціалістичні експерименти після закінчення Другої світової війни. У своїй книжці Хайєк, який тоді мешкав у Британії, попереджав тодішніх інтелектуалів і політиків, що якщо вони не схаменуться та не перестануть захоплюватися соціалістичними ідеями, то Англія перетвориться в таку ж саму тоталітарну Німеччину і це буде справедливо для будь-якої країни світу. І якщо Людвиг фон Мізес у 1922 році у своїй роботі «Соціалізм: економічний та соціологічний аналіз» довів неможливість впровадження соціалізму з економічної точки зору, то його учень та сподвижник Фрідріх Хайєк обґрунтував політичну небезпеку, яку несуть соціалістичні ідеї для самих людей. І правда, достатньо подивитися на результати соціалістичних експериментів у країнах світу, щоб зайвий раз переконатися в тому, що Хайєк мав рацію - ці антилюдські ідеї несуть смерть і катастрофу, про що саме і попереджає автор у своїй книжці.
Як ніколи, ця книга актуальна і необхідна нам — українцям, які зараз потерпають не лише від жахіть війни, а й від безглуздої, недолугої державницької економічної політики, податкового тиску, що вже веде нас дорогою до рабства. Це більше ніж книга – це заклик до захисту особистих свобод і застереження про небезпеки, які можуть виникнути, якщо ці свободи будуть принесені в жертву заради обіцянок соціальної рівності або державного контролю. Відомий і промовистий факт - Прем'єр Великобританії Маргарет Тетчер поклала її на стіл перед членами уряду і сказала колегам: “Це те, у що ми віримо”. “Шлях до рабства” повинна стати настільною книжкою для кожного інтелектуала, політика та топ-чиновника в Україні та будь-якій країні, яка розвивається.
Видавництво: Наш ФорматISBN: 978-617-7863-88-4Кількість сторінок: 200Рік видання: 2022

Рецензії

Ставлячи все життя під контроль держави, соціалізм обов’язково дає владу внутрішньому кільцю бюрократів, які майже в кожному випадку будуть людьми, які хочуть влади заради неї самої і не будуть триматися ні перед чим, щоб утримати її.

Джордж Орвелл, англійський письменник, журналіст, есеїст, літературний критик, автор роману "1984"

Найпотужніша критика соціалістичного планування та соціалістичної держави.

Маргарет Тетчер, прем'єр-міністр Великобританії (1979—1990)

Ця книга стала справжньою класикою: обов’язкове читаннядля всіх, хто серйозно цікавиться політикою в найширшому та найменш упередженому сенсі.

Мілтон Фрідман американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки

У своїй відомій книзі «Шлях до рабства» нобелівський лауреат Фрідріх фон Хайєк продемонстрував, що всі форми колективізму через свою логіку неодмінно призводять до встановлення тиранії. І спочатку це все починається з державного втручання в економіку, планування, що пригнічує вільний ринок, а завершується зникненням економічних та особистих свобод людини.

Михайло Камчатний, директор та співзасновник Міжнародного інституту Свободи (ILI)

Гаєк пропонує значно зменшити роль держави в економіці, розглядаючи втручання уряду в як шлях до тоталітаризму. Він пояснює, чому ідеї соціалізму захоплюють інтелектуалів та науковців, а також розкриває причини феномену «чому до влади приходять найгірші». Що більше влади концентрують у своїх руках чиновники, то далі країна просувається шляхом до рабства, тоталітаризму.

Володимир Поперешнюк, підприємець, філантроп, співзасновник Міжнародного інституту Свободи (ILI)

Great book by Hayek

Елон Маск, підприємець, інвестор та мільярдер. Засновник компаній «SpaceX», «PayPal», радник президента США

Цитати з книги

«Шлях до рабства» славетного економіста АЕШ Фрідріха фон Хайєка (Гаєка)

Щойно ми визнаємо, що людина – лише засіб, інструмент у справі слугування цілям вищих сутностей, таких як "суспільство" чи "нація", нам уже не уникнути більшості жахіть тоталітаризму. З точки зору колективізму, нетерпимість і жорстоке придушення інакомислення, повне ігнорування життя і щастя особистості є суттєвими і неминучими наслідками цієї базової передумови. Колективіст може навіть визнати це, і в той же час стверджувати, що його система є кращою за ту, в якій "егоїстичним" інтересам особистості дозволяється перешкоджати повній реалізації цілей, які переслідує суспільство.

Сучасний рух до соціалізму означає рішучий розрив не просто з нещодавнім минулим, а і з процесом розвитку західної цивілізації загалом.

Ліберал ставиться до суспільства, наче садівник, що доглядає рослину, і щоб створити найкращі умови для її росту, він має знати про неї якнайбільше.

Тенденція до монополій і планування завдячує своїм існуванням не «об’єктивним фактам» поза нашим контролем, а є результатом поглядів, поширюваних і пропагованих упродовж півстоліття, доки вони не стали домінувати в нашій політиці.

Придушення конкуренції було метою свідомої політики в ім’я ідеалу, який ми тепер називаємо «плануванням».

Конкуренція … непридатна лише до порівняно простих умов, саме складність системи розподілу праці в сучасних умовах перетворює конкуренцію на єдиний метод адекватного досягнення відповідної координації. Насправді люди найчастіше погоджуються на спільні дії, саме коли спільна мета для них не кінцева, а слугує для реалізації різноманітних інтересів. Люди можуть погодитися прийняти адміністративну си­стему керування економікою у випадку, якщо їх переконали, що ця си­стема зробить їх заможними.

Ми не порозумнішаємо, якщо не визнаємо, що багато з того, що зроблено, було безглуздям.

Децентралізація стає необхідністю тому, що ніхто не здатен свідомо збалансувати всі можливі аспекти, які стосуються рішень багатьох людей, а отже, очевидно, що координацію має бути здійснено не через «свідомий контроль», а з використанням механізмів, за яких кожен індивід отримує інформацію, необхідну для ефективного узгодження своїх рішень з рішеннями інших.

Подібні книжки