Всі публікації
Економічні підсумки України 2025
Макроекономічні підсумки 2025 року для України: фінансова невизначеність, ослаблення системи економічної безпеки, уповільнення зростання ВВП, збільшення держвитрат та придушення підприємництва
19 Грудня, 2025
Реформи
Рейтинги
Поширити
Українська економіка у 2025 році продовжувала функціонувати в умовах радикальної невизначеності, зовнішньої турбулентності та внутрішньої інституційної суперечливості. Широкомасштабна російська війна проти України залишається домінуючим фактором впливу на економічні рішення Уряду, бізнесу та домашніх господарств.
Щорічний перерозподіл 30% ВВП на оборону в період 2023–2025 років вплинув на структуру капіталу, інвестиційні та виробничі рішення економічних суб'єктів. Не менш значущим фактором впливу на поведінку виробників товарів та послуг була і залишається Держава.
Середньорічні невоєнні витрати органів держуправління у 2022-2025 роках становили 42% ВВП.
Домінування неринкового сектора в економіці за низької регуляторної якості, слабкої ефективності Уряду, всепроникний конфлікт інтересів у структурах та організаціях влади та бізнесу, крихка система стримувань та противаг насамперед з боку парламенту та правоохоронних органів – все це посилило, загострило проблему корупції та пов'язані з нею витрати для українського Підприємця.
У 2025 році сукупні податкові, регуляторні, трансакційні витрати для легального та «сірого» бізнесу збільшилася. Широке поширення дискреційних практик (суб'єктивне трактування положень актів законодавства) при довгому списку узаконених дискримінаційних норм (список «білого бізнесу», національний кешбек, кредитна програма «5-7-9», режим мобілізації та бронювання, відкриття 112 технопарків з особливим регуляторним режимом. преференції при доступі до державних закупівель паралізували реалізацію принципу рівності умов господарювання. Як наслідок — в українській економіці найприбутковішим став бізнес держави з державою на гроші та активи держави.
Активізація Уряду щодо погіршення умов роботи ФОП, у тому числі запровадження для них ПДВ, є черговим заходом для зниження рівня довіри до влади, витіснення суб’єктів малого підприємництва.
Уповільнення зростання ВВП України та невтішні прогнози
У 2025 році спостерігалася різношвидкісна динаміка економічних, інвестиційних, виробничих, фінансових процесів та явищ. З одного боку, ми відзначаємо уповільнення, зниження інтенсивності певних тенденцій. Всупереч офіційним прогнозам темпи зростання ВВП у 2025 році суттєво знизилися. Враховуючи падіння ВВП на 28,8% у 2022 р. за нинішнього рівня доходів такі темпи відновлення економіки України є незадовільними.
Після зростання на 5,5% ВВП у 2023 році та 2,9% ВВП у 2024 році попередньо українська економіка у 2025 році додасть лише 1,6% ВВП. За підсумками 2025 року частка економіки України у світовому ВВП становитиме мізерні 0,18%, а 20 років тому вона була 0,15%.
За прогнозованими підсумками 2025 року ВВП на душу населення України становитиме $6382. Це становить: 13,6% від рівня Європейського Союзу, 43,7% від середньосвітового ВВП на душу населення, 22,4% від рівня Польщі та 10,6% від Німеччини.
Минулого року у економічних підсумках 2024 року ми розглядали 2 сценарії розвитку подій — базовий, який більш виглядав як оптимістичний, оскільки обіцяв зростання економіки до 2,5-3% та песимістичний (падіння на 2,5%), маємо констатувати, що маємо хоча б мінімальне, але все ж таки зростання цьогоріч.
Для порівняння: за оцінкою МВФ та ОЕСР світова економіка у 2025 р. збільшиться на 3,2% ВВП, а азійські країни, що розвиваються – на 5,2% ВВП.
Інвестиції в Україну: бум не очікується
Очевидно, що український Уряд, активно витісняючи приватних інвесторів та виробників з економіки, збільшуючи неринковий сектор, досяг не прискорення зростання, інвестиційного буму, активізації підприємницької активності, а зворотного результату. Причому навіть мінімальні темпи зростання ВВП у 2025 р. дались українській економіці дуже складно.
2025 рік характеризується також зниженням інвестиційної активності приватного сектору.
За підсумками 2024 року частка України у накопичених прямих іноземних інвестицій (ПІІ) світу становила 0,1%, накопичених ПІІ Євросоюзу – 0,48%.
Обсяг накопичених Україною ПІІ на душу населення становив $1516. Причому цей показник становить лише 17,7% від польського, 7,4% чеського, 22,7% румунського, 24,2% середньосвітового та 5,9% від Євросоюзу.
За підсумками 2024 року інвестиції в основний капітал в Україні становили 18,6% ВВП, у 2023 р. – 18,1% ВВП. У 2025 році їхній обсяг очікується на рівні 20% ВВП.
Левова частка інвестицій в Україну пов'язана з ВПК, енергетикою та відновленням зруйнованих активів. За участі Уряду, державного сектора відбувається формування не нової ринкової структури капіталу, а заміна одного номенклатурно-олігархічного устрою іншим.
Експорт в падінні, імпорт зростає
У 2025 році ми фіксуємо також зниження товарного експорту. За три квартали поточного року його обсяг виявився навіть меншим за $30 млрд, що на 4,1% менше, ніж було за аналогічний період 2024-го.
При цьому імпорт товарів за цей період перевищив $60 млрд, що на 17,5% більше, ніж за 9 місяців 2024 року.
Для порівняння: товарний експорт на душу населення у Польщі 2024 році становив $9872, у Туреччині - $3080, у середньому по світовій економіці - $3057, у ЄС - $15890. В Україні цей показник склав $1170, що становить 11,9% від рівня Польщі, 38% від рівня Туреччини, 38,3% від середньосвітового, 7,4% від середнього щодо Євросоюзу.
Україна, як і раніше, надто залежна від експорту сировинних товарів, і навіть у цій сфері економічної діяльності не розкрито потенціал нашої економіки. За даними ЮНКТАД, частка сировинного експорту від загального товарного експорту України становить 62,5%. Частка країни у світовому експорті сировинних товарів загалом становить лише 0,43%, а по сільськогосподарській сировині – 1,1%.
Прогнози економічного зростання та причини уповільнення
У 2025 році відбулося одночасне погіршення трьох взаємозалежних параметрів макроекономічної стабільності. Дефіцит бюджету органів державного управління, дефіцит торговельного балансу та дефіциту платіжного балансу – всі вони перевищили 20% ВВП.
Очевидно, тотальне одержавлення економіки, жорсткі обмеження та бар'єри на шляху переміщення капіталу, українська бюрократія, широке поширення дискримінаційних практик ізолюють Україну від європейської та міжнародної системи поділу праці, ускладнюють входження до глобальних та регіональних ланцюжків цінності. В результаті слабшає національна система економічної безпеки, що показав цьогорічний Індекс економічної безпеки.
За гострого дефіциту фінансових ресурсів, сучасних технологій, висококваліфікованих кадрів, за високих ризиків безпеки, слабких правових інститутів захисту прав власності та вкрай низького рівня економічної свободи Україна суттєво знижує шанси на вихід на траєкторію швидкого (7 – 10% ВВП), довгострокового (15 – 20 років) економічного зростання.
Ані План пріоритетних дій Кабінету Міністрів на 2025 рік (прем'єр-міністр Д. Шмигаль), ані Програма дій та План пріоритетних дій нового Кабінету Міністрів Ю. Свириденко не містять пропозицій, виконання яких ліквідувало б основні перешкоди для прискорення економічного зростання та нейтралізації джерел макроекономічних, бюджетних, фінансових та соціальних дисбалансів.
У цьому році державний борг із високим рівнем ймовірності перевищить 100% ВВП, а інфляція стійко перебуває у зоні двозначних значень. Уряд живе не статками, працює не з наукових позицій, ігнорує здоровий глузд і рекомендації вчених з економічної безпеки та з основ макроекономічної стабілізації.
Негативні наслідки збільшення податків під час війни
У 2025 році податкові доходи в Україні за прогнозами становитимуть 37,3% ВВП, що більше ніж у довоєнному 2021 році (33,5%). Підвищення податкового навантаження на 11,3% з 2021 по 2025 рік (як частка до ВВП) в умовах різкого загострення ризиків, підвищення витрат доступу до капіталу, ринку праці – це ознаки погіршення якості системи економічної безпеки.
Для порівняння наводимо дані по податковому тиску в інших країнах.
| Країна | Податки, % ВВП |
|---|---|
| Україна | 32,3% |
| Чехія | 35,0% |
| Болгарія | 30,5% |
| Ірландія | 22,4% |
| Південна Корея | 28,9% |
| Румунія | 28,8% |
| Швейцарія | 27,8% |
| Туреччина | 23,5% |
У країнах ОЕСР середнє податкове навантаження становить 33,9%.
В Україні податкове навантаження становило 34,5% ВВП у 2024 році, й зросте до 37,3% за підсумками 2025 року.
Збільшення податкового тиску на український бізнес, який потерпає від війни, – це ігнорування теорії економічного зростання та розвитку.
Для оцінки обсягу сукупних вимог Держави до людини крім податкового навантаження слід додати інші види та форми зобов'язань. Українці працюють 62% часу на рік для сплати податків (методологія розрахунку від британського Інституту Адама Сміта).
Українці працюють тільки на податки 164 дні на рік за середньої кількості 264 робочих днів на рік.
Додамо сюди витрати виконання податкового законодавства, адміністрування податків та отримаємо День звільнення від податків (Tax Freedom Day) в Україні у 2025 році припав приблизно на 30 серпня.
З урахуванням загального регуляторного навантаження, інфляційного податку, тягаря державного боргу та транзакційних витрат ми отримуємо День визволення українця від Держави у 2025 році мав святкуватись приблизно 25 жовтня.
Ця оцінка заснована на обсязі регуляторного навантаження 16% ВВП, інфляційному податку 10% ВВП та транзакційних витратах 6% ВВП.
Під час широкомасштабної війни Росії проти України сукупний обсяг вимог Держави до бізнесу значно зріс. Ця тенденція збереглася й у 2025 році. Підстав вважати, що у 2026 році ситуація зміниться — немає.
Одним із негативних наслідків такої економічної політики є гостра криза культури заощадження.
Навіть до широкомасштабної російської війни заощадження в Україні становили 12,5% ВВП. За підсумками 2025 року вони за попередніми оцінками становитимуть 4,4% ВВП, тобто фіксуємо катастрофічне падіння заощаджень населення.
Для порівняння наводимо дані по заощадженнях в інших країнах.
| Країна | Заощадження населення, % ВВП |
|---|---|
| Україна | 11,4% |
| Китай | 42,7% |
| Південна Корея | 35,7% |
| Ірландія | 34,6% |
| Німеччина | 26,8% |
| Чехія | 28,0% |
| Туреччина | 24,6% |
Українці про ситуацію в країні: результати соцопитувань
2025 рік приніс цілу низку гучних корупційних скандалів, перш за все, «Міндічгейт», зберігши при цьому низьку якість діалогу бізнесу та влади, маргіналізацію Верховної Ради у визначенні параметрів економічної політики та здійсненні моніторингу над її проведенням, домінацію синдикату VIP-бюрократії над значними ресурсами та активами економіки – все це поглибило кризу недовіри в країні, у тому числі до органів державного управління.
Про це яскраво свідчать результати соціологічних опитувань різних агенцій та дослідницьких структур.
В липні 2025 року згідно з опитуванням Міжнародного республіканського інституту (IRI Ukraine) діяльність парламенту схвалювали 20%, Кабінету Міністрів – 27%, президента В. Зеленського – 65% населення.
Ситуація в країні та головна помилка влади
За результатами опитування «Загальна ситуація в Україні. Барометр. - жовтень, 2025» Центру SOCIS - 58,2% українців заявили, що ситуація в країні розвивається у неправильному напрямку. 34,4% відповіли, що вона розвивається у правильному напрямку. 61,3% населення вважало, що загальна ситуація в Україні за останній рік погіршилася. Економічна ситуація в Україні покращилася лише для 5,2% населення.
Три основні фактори негативного впливу на ситуацію в країні згідно з цим опитуванням:
- постійні атаки дронів та ракет на об'єкти енергетичної, комунальної та цивільної інфраструктури (48,6%);
- високий рівень корупції на державному рівні (48,2%);
- зниження рівня життя населення (підвищення цін, інфляція, зростання курсу валют тощо) – 44,5%.
У жовтні 2025 р. 60,5% українців заявили, що найбільшою помилкою нинішньої влади є «збереження високого рівня корупції та розкрадання бюджетних коштів».
Джерело: Загальна ситуація в Україні. Барометр. Жовтень, 2025. Центр SOCIS
https://socis.kiev.ua/ua/2025-11-21/
https://socis.kiev.ua/ua/2025-11-21/
Довіра до органів влади в Україні
За опитуванням Інституту соціології НАН України (Українське суспільство. Хвиля 2025 року) лише 10,4% українців зазначили, що центральні органи влади справляють майже з усіма своїми обов'язками, тоді як 31,6% відповіли, що вони майже не справляються зі своїми обов'язками та 54,9% - справляються частково. 65,4% українців (вересень 2025 р.) негативно оцінюють функціонування Держави, у той час, як у травні 2022 року таких було 18,6%, у грудні 2022 р. – 26,1%.
Джерело: Українське суспільство. Хвиля 2025 року. Інститут соціології НАН України.
https://isnasu.org.ua/assets/files/monitoring/presentation_monitoring_2025.pdf
https://isnasu.org.ua/assets/files/monitoring/presentation_monitoring_2025.pdf
За опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) (вересень 2025 року) 71% українців вважають, що за період повномасштабного вторгнення рівень корупції в країні зріс.
Джерело:Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)
За опитуванням Центру Разумкова «Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів, оцінка проблем, що існують в українському суспільстві (листопад 2025 р.)»
«частка тих, хто вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, становила 32,5%, а тих, хто дотримується думки, що вони розвиваються в неправильному напрямі — 48%».
Слід акцентувати на рівні довіри до основних органів центральної влади. Так, Верховній Раді не довіряють 76% українців, державному апарату (чиновникам) - 75%, Уряду України - 73%, судам (судовій системі загалом) - 66%, Прокуратурі - 60%, політичній опозиції - 59%, українській владі в цілому - 57%.
Головні проблеми українського бізнесу
Згідно з опитуванням Advanter Group в серпні 2025 найголовнішими проблемами українського бізнесу є:
- «непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу 55,5% (за результатами опитування в грудні 2024 року був 58,9%);
- «відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів на внутрішньому ринку» - 53,5% (в грудні 2024 року було 51,0%);
- «непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку – 52,7% (в грудні 2024 року було 60,8%);
- «відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників» - 51,6% (в грудні 2024 року було - 50,3%);
- «відсутність достатнього капіталу» - 39,8% (в грудні 2024 року було - 33,8%);
- «високі податки та збори» - 36,3% (в грудні 2024 року було - 26,4%);
- «перешкоди з боку регуляторних та/чи фіскальних органів» - 26,0% (в грудні 2024 року було - 20,1%).
Криза довіри є прямим наслідком чинної моделі економіки, засилля та домінації Держави у всіх аспектах діяльності. По суті, економіка захоплена, взята під контроль українським deep state, який є поєднанням номенклатурно-силових угруповань. Звідси низька якість держуправління та криза довіри.
##Україна у міжнародних рейтингах та індексах
| Місце | Індекс / Рейтинг | Організація / Інститут |
|---|---|---|
| 143 | Індекс економічної свободи 2025 | Frazer Institute |
| 92 | Індекс демократії 2024 | Economist Intelligence Unit |
| 118 | Індекс свободи 2025 | Atlantic Council |
| 122 | Індекс свободи людини 2024 | Cato Institute |
| 90 | Індекс верховенства права 2025 | World Justice Project |
| 104 | Міжнародний індекс захисту прав власності 2025 | Property Rights Alliance |
| 98-102 | Індекс законності та порядку 2024 | Gallup International |
| 59 | Індекс процвітання 2025 | Atlantic Council |
| 66 | Глобальний індекс інноваційності 2025 | WIPO |
| 115 | якість інституційного середовища в Індексі інноваційності 2025 | WIPO |
| 106 | якість регуляторного середовища в Індексі інноваційності 2025 | WIPO |
| 63 | Індекс соціального прогресу 2025 | Social Progress Imperative |
| 105 | Індекс сприйняття корупції-2024 | Transparency International |
| 111 | Індекс щастя 2025 | Wellbeing Research Centre та ООН |
Такими є оцінки України в основних міжнародних індексах та рейтингах у 2025 році.
Результати України в Індексах Міжнародного Інституту Свободи теж невтішні:
- Індекс Економіки здорового глузду-2024 - 89 місце зі 131 країни;
- Індекс Соціального добробуту від ILI - 9 місце з 9 країн Індексу;
- Індекс Економічної безпеки - 10 місце з 10 країн Індексу.
Висновки: Економічні підсумки року 2025 року в Україні в режимі “бліц”
У 2025 році Уряд України займався швидше правовою, адміністративною прокрастинацією, ніж концентрацією ресурсів та уваги на розв'язанні найгостріших проблем країни.
Ухвалення Кабінетом Міністрів операційного плану реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року, закону про удосконалення механізму публічно-приватного партнерства, відновлення обов'язкової статистичної звітності, створення чергової Ради підприємництва, перетворення ДП «Ліси України» на акціонерне товариство, прийняття Бюджетної декларації на 2026-2028 роки із закріпленням величезного розміру та функціоналу Держави, прийняття на державному рівні національного стандарту для екоіндустріальних парків, прийняття Програми та Плану дій Кабінету Міністрів прем'єр-міністра Ю. Свириденко тощо – все це і тисячі інших актів є актами процесу, а не результату, які не спрямовані на підвищення якості ділового клімату та розкріпачення Підприємця.
2025 рік закріпив модель воєнного одержавлення економіки, у якій держава є домінівним економічним агентом, а підприємець — лише підпорядкованим виконавцем рішень. І це не тимчасове відхилення, а сформована система зі зростаючими витратами неефективності, корупції та втраченої довіри.
Тому результуючі макроекономічні показники України 2025 року є закономірним результатом надмірних держвитрат, високого податкового тиску, дискреційного регулювання та слабкого захисту прав власності. Навіть зростання інвестицій до ~20% ВВП не означає якісного прориву: вони концентруються у ВПК, енергетиці та відновленні зруйнованого, а не у створенні нової ринкової структури капіталу. Тому Україна не вбудовується в глобальні ланцюжки доданої вартості.
Як наслідок, Україна завершила 2025 рік з економікою виживання, а не розвитку. Навіть у надскладних воєнних умовах зберігався простір для рішень, які могли б посилити приватний сектор і закласти основу швидкого зростання після війни. Цей простір не був використаний.
Разом з тим потенціал для розвороту залишається: через демонтаж дискреційного регулювання, скорочення ролі держави в економіці, відновлення довіри та реальне, а не декларативне, звільнення підприємця. Це важко, але іншого шляху до 7–10% зростання не існує.
Поширити
Теми
Реформи
Рейтинги
Ярослав Романчук
Президент Міжнародного Інституту Свободи ILI (Україна). Відомий український та білоруський економіст, популяризатор Австрійської економічної школи на пострадянському просторі. Спеціалізується на реформах у перехідних економіках на постсоціалістичному просторі.
Команда ILI
Редакційна команда сайту ILI - висококваліфіковані фахівці з навичками роботи з науковими дослідженнями, у ЗМІ, та також дизайні наукових статей.
Рекомендовані матеріали
Економіка України 2024: підсумки
Рік ставки на державний, централізований інтервенціонізм. Рік невиправданих надій на торжество економічної свободи, придушення духу підприємництва та захмарного одержавлення економіки.
150 днів Свириденко: новий уряд старої матриці
Немає підстав чекати принципових змін в економічній політиці Уряду України — Юлія Свириденко діє у моделі державного інтервенціонізму, започаткованої ще у 2000-х. Новий Кабмін зберігає стару економічну стратегію. Детальний аналіз перших кроків нового прем’єра.
Економічна безпека: Індекс 2025
Імплементація висновків та маяків Індексу економічної безпеки гарантує швидкий результат, який можна відчути на обороноздатності та економічному зростанні країни уже за рік.