Економічна безпека: Індекс 2025

Імплементація висновків та маяків Індексу економічної безпеки гарантує швидкий результат, який можна відчути на обороноздатності та економічному зростанні країни уже за рік.

4 Грудня, 2025

Світові індекси та рейтинги

Економічна свобода

Конкурентоспроможність

Рейтинги

Наталія Слюсар

Тетяна Стройко

Команда ILI

Поширити

Безпеку економіки ще кілька років тому відносили до вузьких питань забезпечення країни продовольством, енергетичними ресурсами та критично важливими компонентами для виробництва товарів всередині країни. У межах власного розуміння економічної безпеки уряди вдавалися до торгового протекціонізму, вводили спеціальні регуляторні режими, практикуючи дискримінацію і лідерство. Через війну така економічна політика уповільнювала темпи економічного зростання, гальмувала інвестиції, збільшувала витрати втраченої вигоди як виробників, так і споживачів. Але висновків ніхто не робив, списуючи дисбаланси на “недосконалість ринку” або “зовнішню кон'юнктуру”.

Ніхто не вбачав в самому уряді, який слідує моделі загального інтервенціонізму, одне з основних джерел економічної небезпеки.

Лише у 2023 році, уже після початку повномасштабної війни на європейському континенті заговорили про важливість цього фактору для успішного та безпечного розвитку країн. Єврокомісія визначила, що вільне переміщення товарів, послуг, грошей та громадян, рівні умови господарювання та конкуренції, скорочення регулювання, прискорення та спрощення регуляторного законодавства та дозвільних процедур тощо є стратегічно важливими напрямками у безпеці економіки Євросоюзу. Втім, проведений нами аналіз нормативної бази ЕС говорить, що концепцію економічної безпеки в Євросоюзі до кінця не опрацьовано. Оскільки, існуючі стратегії свідчать про нерозуміння потенційно небезпечних явищ, які неодмінно проявляються, якщо в центр стратегії поставити не Людину, а Державу.

Джерело: Europe’s Choice. Political Guidelines for the next European Commission 2024-2029. Ursula von der Leyen
https://commission.europa.eu/document/download/e6cd4328-673c-4e7a-8683-f63ffb2cf648_en?filename=Political%20Guidelines%202024-2029_EN.pdf

Домінування держави, на думку експертів ILI яскраво проявляються в економічному розвитку країн пост радянського табору, які пізніше долучились до Євросоюзу і почали вибудовувати інститути за відповідними директивами та стандартами — Польщі, Чехії, а особливо Румунії. Перегляд цими країнами місця, ролі та об'єму держави в економіці може зробити їх новими “тиграми”, а також зміцнити економічну безпеку з огляду екзистенційних військових загроз з боку Росії. Більше про це — читайте в Індексі Економічної Безпеки.

Завантажити Індекс Економічної Безпеки 2025

Державоцентризм та гаряча війна, які потребують чимало ресурсів, не є для України потенційними викликами, це - наша щоденна реальність. На думку автора Індексу, Президента ILI Ярослава Романчука, для стійкого довгострокового економічного зростання Україні треба 10-15 років рухатись в режимі “Зеленої зони” Індексу з обмеженням інфляції та державного втручання в економіку. Але натомість країна погіршила свої показники з минулого року і застрягла у макроекономічних проблемах, а податкове пекло, фінансово-монетарна нестабільність — основні причини зростаючої стагнації на фоні війни, яка невідомо коли закінчиться.

Хоча варто відзначити, що Україна у поточному індексі має досягненням у вигляді правових чинників, які говорять на користь того, що влада враховує реакцію суспільства на ті чи інші події, що Україна не є тоталітарною країною на кшталт Росії чи Білорусі, й це є фундаментом для подальшого потенційного перезавантаження інституцій на принципово іншому підгрунті.

Джерело: Індекс Економічної Безпеки 2025, Міжнародний Інститут Свободи (ILI)
https://d2c4wny57m91c4.cloudfront.net/Index_Economic_Security_2025_ukr_3617019129.pdf

Система національної економічної безпеки України знаходиться у небезпечній, «помаранчевій» зоні, погіршивши результат за останній рік. Основна загроза економічній безпеці – функціонал, розмір та дискреція Держави. Україна маючи чимали потенціал, програє навіть регіональну конкуренцію за передові технології та прибуткові ніші у глобальних ланцюжках цінності.

Без зміни відносин «держава – бізнес» ерозія порівняльних переваг України після перемоги у війні прискориться.

Розвинені капіталістичні країни, члени НАТО, - США, Німеччина, Фінляндія роблять ставку на приватну власність та економічну свободу, верховенство права, інноваційності. Немає такого випадку, щоб країна була у ТОП-30 основних світових Індексів і мала слабку економічну безпеку. Чому? Тому що індекси - це маркери наявності в країнах стимулів для підприємницької ініціативи.

Єдина модель, яку Україна за всі роки незалежності не використовувала - це модель вільного ринку, капіталізму.

На думку Я.Романчука імплементація висновків Індексу дала б дуже швидкий результат, який українці відчули б на обороноздатності країни уже за рік:

L"Якби рекомендації Індексу Економічної безпеки були б виконані у 2026 році, це абсолютно точно позитивно вплинуло б на темпи економічного зростання, інвестиційну привабливість України, а також стійкість збройних сил України та систему безпеки країни в цілому. Це абсолютно повязані між собою речі."L

При цьому технократичний підхід МВФ, який в основі вимагає збільшення податкового та регуляторного навантаження на стікаючий кров’ю бізнес, він вважає неприпустимим та шкідливим - уряду України необхідно не тільки зважати на вимоги фонду, а брати відповідальність за стан економіки в Україні, пояснювати кредиторам, як це збільшить обсяг тіньової економіки і відповідно зменшить надходження до бюджету.

МВФ є на жаль джерелом негативних практик та політик, які не покращують, а знущаються над економікою України. Більшість країн Європейского Союзу мають під час мирного часу менше податкове навантаження ніж Україна під час війни. При цьому МВФ змушує надалі збільшувати це навантаження. Вони не розуміють природу малого бізнесу в Україні і як це впливає на показники не лише зборів до бюджету, а також стійкості, солідарності підприємництва та взалалі духу “українськості. Ми радимо уряду з огляду на висновки індексу економічної безпеки не виконувати рекомендації МВФ.

Джерело: Я. Романчук, президент Міжнародного Інституту Свободи (ILI), презентація ІЕБ-2025, Інтерфакс, 03.12.2025

Що думають українці про важливість Економічної Безпеки?

А на тлі останніх корупційних скандалів та проявів несправедливості, які громадяни бачуть в управлінні державою та своїми громадах сформувалася чітка суспільна думка - державний апарат необхідно скорочувати. Крім того, якщо ми говоримо про ефектичні інституції, то Україна має власний позитивний приклад - децентралізація, внаслідок якої ми отримали значну кількість процвітаючих громад, при тому що мери та інші держслужбовці в більшості своїй не змінилися. Але змінився базис їх діяльності - змінилися інституції, і як наслідок більшість територіальних громад відчули позитивні зміни. Отже, в українському суспільстві почав формуватися об’єктивний запит на економічну свободу та економічну безпеку.

Потрібність Економічної Безпеки підтверджується насамперед запитами українського суспільства, - вважає засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко.

L"Українське суспільство завжди має два запити: запит на свободу і запит на справедливість. Звичайно, в умовах війни особливо болючим став запит на справедливість. І саме цей запит логічно трансформується в запит на певні економічні права, можливості та свободи."L

Джерело: Андрій Яременко, pасновник соціологічної компанії Active Group, Інтерфакс, 03.12.2025

Результати свіжого соціологічного дослідження від Актив Груп свідчать, що суспільстві банально не вистачає системної та аргументованої просвітницької діяльності на теми економічної свободи і запропонований Інститутом свободи Індекс здатний внести свою частку в це просвітництво.

Джерело: Active Goup, соціологічне опитування “Економічна безпека в Україні”, 2025

А от щодо питання - Наскільки ви згодні чи не згодні з таким твердженням: «Чим сильніша система захисту приватної власності, тим міцніша система національної економічної безпеки». Тут ми бачимо однозначну згоду, понад 60 відсотків опитуваних погоджуються з цим твердженням і ще 22,7 відсотки погоджуються залежно від обставин.

Причому коли це твердження коментують підприємці, вони говорять не про захист від злочинців чи військових дій - вони говорять про захист від держави, від державних органів влади. І це дуже загрозлива ситуація, для підприємницького середовища та економічного розвитку. Тому що підприємці не можуть бути впевнені в тому, що в один “прекрасний” день відповідні контролюючі органи не заберуть у нього орендовані активи, чи не виставлять якісь захмарні штрафні санкції.

З твердженням «Чим менше держави в економіці, тим міцніша система національної економічної безпеки» теж більшість погоджується. В той же час коли ми задаємо питання - Чи погоджуєтесь ви з твердженням, що для зміцнення економічної безпеки країни держава повинна визначати «точки зростання» економіки та підтримувати їх за допомогою кредитної, податкової та регуляторної політики? - ми теж отримуємо 80 відсотків тих, хто згоден, скоріше згоден, згоден залежно від обставин. На перший погляд, це схоже на парадокс. Але ні, коли ми починаємо заглиблюватись в дослідження, то більшість бачить “точки зростання” в зменшенні податкового навантаження, регуляторного тиску, тощо. Тобто, в результаті, громадяни хочуть бачити менше держави в економіці, іноді навіть не усвідомлюючи в повній мірі своїх економічних поглядів.

В результаті на питання - Чи згодні ви із твердженням, що свобода переміщення грошей, товарів та послуг із ринковими країнами є гарантією економічної безпеки України? - майже 80 відсотків погоджуються. Тобто, люди об’єктивно потребують економічної свободи і є прихильниками цієї свободи, навіть не завжди усвідомлюючи це.

Напрошується два висновки:

Держава має і повинна працювати там, де вона об’єктивно необхідна;
Держава не повинна системно втручатися в ті сфери економічного життя, які можуть функціонувати і без її участі.

Індекс економічної безпеки - 2025 презентується українському суспільству в часи особливої пластичності, турбулентності діючої української влади, і може стати додатковим орієнтиром для формування здорового економічного світогляду в українському суспільстві

Людиноцентричність Концепції Економічної Безпеки України

У 2024 році Міжнародний Інститут Свободи (ILI) запропонував Уряду та українцям інноваційну Концепцію економічної безпеки, яка базувалась на Людиноцентричності. На відміну від домінівного підходу до національної економічної безпеки, в якому центральне місце посідає Держава та Уряд, ми пропонуємо в центр системи економічної безпеки поставити людину, яка виступає в різних проявах: виробника, підприємця, споживача, інвестора, кредитора, позичальника тощо.

Саме Людина, як невіддільна частина, має бути в центрі системи національної економічної безпеки.

Стратегія описує інститути, механізми та відносини в країні у сфері виробництва, обміну, споживання ресурсів та активів. Людиноцентричність системи економічної безпеки означає організацію економіки на основі економічної волі. Ця форма капіталу, цей нематеріальний актив безпрецедентно впливає на економічні, фінансові, соціальні, екологічні аспекти життя людини. Але для реалізації Концепції необхідно надягти жорстку “гамівну сорочку” на дії та витрати Уряду.

Ми виходимо з того, що економічна безпека має будуватися на захисті прав і свобод людини, її майнових прав, рівних можливостей у праці та підприємництві. А це вимагає чітких правових та інституційних рамок, які обмежують функції, розмір і повноваження держави в економіці. Фактично в Україні чиновник володіє державою. Гамівна сорочка для уряду, яка запропонована у Рекомендаціях Індексу є маяками, до яких ми маємо рухатись.
Share

Джерело: Михайло Камчатний, директор Міжнародного Інституту Свободи (ILI), презентація ІЕБ-2025, Інтерфакс, 03.12.2025

Економічна безпека: Індекс 2025

Що думають українці про важливість Економічної Безпеки?

Людиноцентричність Концепції Економічної Безпеки України

Рекомендації Уряду України та урядам країн “помаранчевої зони” Індексу